Абетті Джорджо

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Абетті Джорджо (5.X.1882 — 24.VIII.1982)

Abetti D

Італійський астроном Джорджо Абетті (син Антоніо Абетті) народився 5 жовтня 1882 р. у м. Падуя. Здобував освіту в університетах Риму й Падуї, а потім був на стажуванні в Єркській (США), Гейдельберґській (Німеччина) й Маунт-Вілсоновській (США) обсерваторіях. Упродовж 1910—1919 рр. ― співробітник астрономічної обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму. З 1921 р. по 1952 р. очолював обсерваторію Арчетрі (поблизу Флоренції), а також був професором астрономії Флорентійського університету. Президент (1952—1970) Національного оптичного інституту в м. Флоренція.

Галузь наукових інтересів Джорджо Абетті ― позиційна астрономія (визначення положень небесних тіл на небесній сфері), подвійні зорі, фізика Сонця і сонячно-земні зв’язки. Вивчав протуберанці, хромосферу, сонячні плями, зміни інтенсивності спектральних ліній залежно від розташування досліджуваної ділянки на сонячному диску, обертання Сонця. Досліджував різні прояви сонячної активності і їхній зв’язок з геомагнітними збудженнями й іншими геофізичними явищами.

Був президентом Міжнародного комітету з вивчення сонячно-земних зв’язків. У 1938 р. — віце-президент Міжнародного астрономічного союзу. Упродовж 1953—1964 рр. — президент Італійського астрономічного товариства. На честь науковця і його батька Антоніо (також відомого астронома) названо кратер на Місяці, астероїд 2646 Абетті.

Джорджо Абетті помер 24 серпня 1982 р. у м. Флоренція (Італія).