Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
22 квітня 2025
Космічне агентство опублікувало зображення в понеділок, через день післязближення. Це вважалося генеральною репетицією більш тісних зближень з астероїдами ближче до Юпітера.
Цей астероїд виявився більшим, ніж очікували вчені, приблизно 5 миль (8 кілометрів) у довжину та 2 милі (3,5 кілометри) у ширину в найширшій точці — схожий на неправильну кегель. Космічне тіло таке довге, що космічний корабель навіть не зміг повністю зафіксувати його на початкових завантажених зображеннях.
Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
Космічне агентство опублікувало зображення в понеділок, через день післязближення. Це вважалося генеральною репетицією більш тісних зближень з астероїдами ближче до Юпітера.
Цей астероїд виявився більшим, ніж очікували вчені, приблизно 5 миль (8 кілометрів) у довжину та 2 милі (3,5 кілометри) у ширину в найширшій точці — схожий на неправильну кегель. Космічне тіло таке довге, що космічний корабель навіть не зміг повністю зафіксувати його на початкових завантажених зображеннях.
Швидкість обертання Урана визначено з безпрецедентною точністю
Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Хаббл NASA/ESA провела нові вимірювання внутрішньої швидкості обертання Урана за допомогою нової методики, досягнувши рівня точності, що в 1000 разів перевищує попередні оцінки. Проаналізувавши спостереження телескопа Хаббл за полярними сяйвами Урана протягом більше ніж десяти років, дослідники уточнили період обертання планети та встановили важливу нову точку відліку для майбутніх планетних досліджень.
Визначення внутрішньої швидкості обертання планети є складним завданням, особливо для Урану, де прямі вимірювання неможливі. Команда під керівництвом Лорана Ламі (з LIRA, Observatoire de Paris-PSL і LAM, Екс-Марсельський університет, Франція) розробила інноваційний метод відстеження обертального руху полярних сяйв Урана, які формуються у верхніх шарах атмосфери потоком енергетичних частинок поблизу магнітних полюсів планети.
Цей метод показав, що Уран завершує повний оберт за 17 годин, 14 хвилин і 52 секунди — на 28 секунд більше, ніж оцінка, отримана НАСА «Вояджер-2» під час його прольоту в 1986 році.
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
Космічний телескоп NASA James Webb вперше зафіксував яскраву полярну активність на Нептуні. У минулому астрономи вже бачили приголомшливі на полярну активність на Нептуні, наприклад, під час прольоту космічного апарата НАСА «Вояджер-2» у 1989 році. Однак астрономи довго не могли отримати чіткі зображення та підтвердити полярні сяйва на Нептуні, незважаючи на успішні виявлення їх на Юпітері, Сатурні та Урані. Нептун був відсутньою частиною головоломки, коли справа дійшла до виявлення полярних сяйв на планетах-гігантах нашої Сонячної системи.
В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
Дві різні групи астрономів виявили кисень у найвіддаленішій відомій галактиці JADES-GS-z14-0. Відкриття, про яке повідомляється в двох окремих дослідженнях, стало можливим завдяки великому міліметровому/субміліметровому масиву Atacama (ALMA), партнером якого є Європейська південна обсерваторія (ESO). Це рекордне виявлення змушує астрономів переосмислити, як швидко утворювалися галактики в ранньому Всесвіті.
JADES-GS-z14-0, відкрита минулого року і є найвіддаленішою підтвердженою галактикою з коли-небудь знайдених: вона настільки далека, що її світлу знадобилося 13,4 мільярда років, щоб досягти нас, тобто ми бачимо її такою, якою вона була, коли Всесвіту було менше 300 мільйонів років, тобто приблизно 2% від його нинішнього віку.
Нове виявлення кисню за допомогою ALMA, групи телескопів у чилійській пустелі Атакама, свідчить про те, що галактика набагато більш хімічно зріла, ніж очікувалося.
