Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Анґстрем Йонас Андерс (13.VIII.1814 — 21.VI.1874)

 

Angstrem

 

Шведський фізик і астроном Андерс Йонас Анґстрем народився 13 серпня 1814 р. у м. Медельпад. Закінчивши (1839) університет в м. Уппсала, став у ньому до роботи (з 1858 р. ― професор, завідувач кафедри фізики), а з 1843 р. й в Уппсальській астрономічній обсерваторії, яка належить університету. Упродовж 1870—1871 рр. був його ректором університету в Уппсалі.

 

Галузь наукових інтересів Андерса Анґстрема ― спектральні дослідження Сонця. Виявив (1861) водень в атмосфері Сонця. Уклав (1868) атлас спектральних ліній сонячного світла з розподілом ліній в одну десятимільйонну (10-10 м) міліметра (ця величина одержала назву «ангстрем»). А. Анґстрем ― один із засновників спектроскопії.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці та астероїд.

 

Андерс Йонас Анґстрем помер 21 червня 1874 р. у м. Уппсала (Швеція).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1