Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх (22.ІІІ.1799 — 17.ІІ.1875)

Argelander

Німецький астроном Фрідріх Вільгельм Август Арґеландер народився 22 березня 1799 р. в м. Мемелі (тепер м. Клайпеда, Литва). У 1822 р. закінчив Кенігсберзький університет, а 1823 р. став директором обсерваторії в Або (Фінляндія). Упродовж 1832―1837 рр. працював у Гельсінки (керував створенням нової астрономічної обсерваторії (стала до ладу 1835 р.) і був її першим директором). У 1837 р. Арґеландер очолив нову Боннську обсерваторію, де працював до кінця свого життя.

Галузь наукових інтересів Фрідріха Арґеландер ― позиційна астрономія, фотометрія, змінні зорі (розробив методи їх спостереження та сам спостерігав багато з них). У 1852 р. Арґеландер з двома співробітниками взявся за грандіозну працю — визначення положення всіх зір до 9,5 зоряної величини в північній півкулі неба. У 1859 р. спостереження було завершено і в 1859—1862 рр. у світ вийшов Боннський зоряний каталог «Боннський огляд», що містить небесні координати 324 198 зір. Упродовж тривалого часу він був одним з основних зоряних каталогів.

На честь науковця названо астероїд 1551 Арґеландер і кратер на Місяці.

Арґеландер Фрідріх Вільгельм Август помер 17 лютого 1875 р. в Бонні.

Докладніше про Фрідріха Арґеландера