Аро Гільєрмо (21.III.1913 — 26.IV.1988)

Мексиканський астроном Гільєрмо Аро народився 21 березня 1913 р. в Мехіко. Закінчивши (1941) Національний автономний університет в Мехіко, став до роботи в астрофізичній обсерваторії Тонанцинтла. Упродовж 1944—1946 рр. працював у кількох обсерваторіях США, а з 1947 р. по 1972 р. ― співробітник Національної астрономічної обсерваторії Національного автономного університету (протягом 1948—1958 рр. був її директором). Керував створенням обсерваторії цього університету в горах Сан-Педро-Мартір і з 1950 р. очолював астрофізичну обсерваторію Тонанцинтла. 1972 р. заснував Національний інститут астрофізики, оптики і електроніки в Тонанцинтла й очолював його до 1983 р. З 1984 — співробітник Інституту астрономії Національного автономного університету.

Галузь наукових інтересів Гільєрмо Аро ― дослідження нашої галактики і деяких інших зоряних систем (вивчав ділянки іонізованого водню в галактиках M31, M33, M82 і M83, виконував пошуки Нових і Наднових). Незалежно від Дж. Г. Гербіґа у 1950—1952 рр. відкрив зореподібні пекулярних утворення (об’єкти Гербіґа—Аро), понад пів сотні планетарних туманностей, виявив зорі, що проявляють спалахову активність. У 1955—1956 рр. розробив фотографічний метод для вивчення зір типу Т Тельця. Разом з В. Лейтеном відкрив (1962) кілька тисяч зореподібних блакитних об’єктів до 19-ої зоряної величини, скориставшись розробленим методом.

Наукова діяльність Гільєрмо Аро суттєво вплинула на розвиток астрономії в Мексиці. Упродовж 1960—1962 рр. він був президентом Академії наукових досліджень (Мехіко), протягом 1961—1967 рр. ― віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо астрофізичну обсерваторію в Мексиці.

Гільєрмо Аро помер 26 квітня 1988 р. у м. Мехіко (Мексика).