Бос ван ден Гендрік Віллем

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Бос ван ден Гендрік Віллем (25.IX.1896 — 30.III.1974)

Bos

Голландський астроном Віллем Гендрік ван ден Бос народився 25 вересня 1896 р. в Роттердамі. Вищу освіту здобув у Лейденському університеті (1925 р. захистив у ньому докторську дисертацію). Упродовж 1921—1925 рр. працював у Лейденській обсерваторії. 1925 р. переїхав у Південну Африку для трирічної роботи в обсерваторії Йоганнесбурґа, але залишався в ній на 41 рік. З 1941 р. до 1956 р. очолював цю обсерваторію. Вийшовши у відставку продовжував (до 1966 р.) виконувати астрономічні спостереження в Йоганнесбурзі, а потім у США.

Галузь наукових інтересів Біллема ван ден Боса — подвійні зорі. Відкрив майже 3000 нових подвійних зір, розробив метод обчислення орбіт подвійних зір й обчислив орбіти понад 150 пар таких зір. Разом із співробітниками Лейденської обсерваторії створив «Індекс Каталог візуально-подвійних зір, 1961,0», який було опубліковано в 1963 р.

У 1943—1944 рр. і 1955—1956 рр. був президентом Астрономічного товариства Південної Африки. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1663 ван ден Бос.

Віллем Гендрік ван ден Бос помер 30 березня 1974 р. в Йоганнесбурзі.