Бошкович Йосип Руджер

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Бошкович Йосип Руджер (18.V.1711 — 13.II.1787)

Boshrovych

Італійський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет Руджер Йосип Бошкович (за походженням хорват) народився 18 травня 1711 р. у м. Дубровник (нині Хорватія). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах в Дубровнику і Римі. У 1740—1759 рр. — професор математики Римського колегіуму, а з 1764 р. до 1770 р. — професор математики Павійського університету. Заснував за власним проектом і став на чолі (1770—1772) обсерваторії Брера в Мілані, що стала однією з найкращих обсерваторій на той час. Упродовж 1773—1782 рр. мешкав у Франції й працював на посаді директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 р. повернувся до Італії щоб видати свої наукові праці з оптикий астрономії (були опубліковані в 1785 р. у п’яти томах).

Галузь наукових інтересів Руджера Бошковича — математика, механіка, фізика, астрономія, геодезія, гідротехніка, археологія та антична літератур. Виконував астрономічні спостереження, розробляв методи для вдосконалення об’єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи) й загалом створенням оптичних інструментів (зокрема, методи контролю й урахування погрішностей оптичних систем). У 1742—1743 рр. виконав аналіз причин появи тріщин у куполі собору Святого Петра в Римі, уперше застосувавши для цієї мети математичні методи. Упродовж 1750—1755 рр. виконав вимірювання довжини дуги меридіана між Римом і Ріміні, застосувавши власні високоточні методи зйомки. Розробив плани для виконання вимірювань дуги меридіана в один градус й в інших місцях — у Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардінії, у Пенсільванії.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Руджер Йосип Бошкович помер 13 лютого 1787 р. в Мілані (Італія).

Докладніше про Руджера Бошковича