Бошкович Йосип Руджер

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Бошкович Йосип Руджер (18.V.1711 — 13.II.1787)

Boshrovych

Італійський математик, астроном, геодезист, фізик, філософ і поет Руджер Йосип Бошкович (за походженням хорват) народився 18 травня 1711 р. у м. Дубровник (нині Хорватія). Освіту здобув в єзуїтських колегіумах в Дубровнику і Римі. У 1740—1759 рр. — професор математики Римського колегіуму, а з 1764 р. до 1770 р. — професор математики Павійського університету. Заснував за власним проектом і став на чолі (1770—1772) обсерваторії Брера в Мілані, що стала однією з найкращих обсерваторій на той час. Упродовж 1773—1782 рр. мешкав у Франції й працював на посаді директора оптичної справи при морському флоті. У 1782 р. повернувся до Італії щоб видати свої наукові праці з оптикий астрономії (були опубліковані в 1785 р. у п’яти томах).

Галузь наукових інтересів Руджера Бошковича — математика, механіка, фізика, астрономія, геодезія, гідротехніка, археологія та антична літератур. Виконував астрономічні спостереження, розробляв методи для вдосконалення об’єктивів телескопів (запропонував багатолінзові ахроматичні системи) й загалом створенням оптичних інструментів (зокрема, методи контролю й урахування погрішностей оптичних систем). У 1742—1743 рр. виконав аналіз причин появи тріщин у куполі собору Святого Петра в Римі, уперше застосувавши для цієї мети математичні методи. Упродовж 1750—1755 рр. виконав вимірювання довжини дуги меридіана між Римом і Ріміні, застосувавши власні високоточні методи зйомки. Розробив плани для виконання вимірювань дуги меридіана в один градус й в інших місцях — у Північній Африці, Чехії, Австрії, Угорщині, на Сардінії, у Пенсільванії.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Руджер Йосип Бошкович помер 13 лютого 1787 р. в Мілані (Італія).

Докладніше про Руджера Бошковича