Бруно Джордано (1548 — 17.II.1600)
Італійський філософ Джордано Бруно народився в містечку поблизу Неаполя. У 15 років став ченцем, а 1572 р. одержав сан священика, потім став доктором філософії. У 1575 р. його звинуватили в єресі. Бруно порвав з чернецтвом і після трьох років блукань по Італії переїхав у Швейцарію, а потім жив у Франції, читав лекції з астрономії спочатку в Тулузському, потім у Паризькому університетах. 1583 р. переїхав у Англію, де активно критикував схоластів і теологів, виступав проти космології Аристотеля—Птолемея. У Лондоні Бруно видав італійською мовою низку праць з філософії, а також книгу «Пронескінченність, Всесвіт і світи».
Бруно не вважав Сонце нерухомим центром світу — оскільки Всесвіт нескінченний, то такий центр може позначати будь-яка інша зоря. У Всесвіті незліченна кількість зір, схожих на наше Сонце, і в ньому панують одні й ті закони, а отже, між Землею і небом не існує протилежності. Пізніше Д. Бруно оселився в Німеччині, де пропагував свій світогляд, а 1592 р переїхав у Венецію. Тут потрапив до рук інквізиції. Перебуваючи 8 років у в’язниці, мужньо відстоював свої переконання і не відмовився від них.
Засуджений інквізицією до страти, був привселюдно спалений 17 лютого 1600 р. на Майдані Квітів у Римі.
