Данжон Андре-Луї

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Данжон Андре-Луї (6.IV.1890 — 21.IV.1967)

Danzhon

Французький астроном Андре-Луї Данжон народився 6 квітня 1890 р. у м. Кан (Нормандія). Освіту здобув у Вищій нормальній школі в Парижі. Після першої світової війни, в якій він брав участь, працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 р. — директор) і викладав у Страсбурзькому університеті. Протягом 1945—1963 рр. — директор Паризької обсерваторії (з 1954 р. — також директор Інституту астрофізики в Парижі) і професор астрономії в Паризькому університеті.

Галузь наукових інтересів Андре-Луї Данжона — практична астрономія. Винайшов (1951—1953) призмову астролябію («астролябія Данжона») — прилад для вимірювання довготи (часу) і широти місця. Створив низку приладів для астрофотометріі та інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо Меркурія, Венери і Землі (за вимірюванням попелястого світла Місяця). Виконав багато вимірювань подвійних зір, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність (знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа). Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона—Кудера), широко використовують під час дослідження астроклімату.

Андре-Луї Данжон багато зробив для розвитку астрономії у Франції. Був двічі президентом Французького астрономічного товариства. У 1955—1958 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1594 Данжон.

Андре-Луї Данжон помер 21 квітня 1967 р. в м. Сюрен (поблизу Парижа).

Докладніше про Андре-Луї Данжона