Данжон Андре-Луї

Останні новини

Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху

26 вересня 2024

Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.

Докладніше:

Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені

24 вересня 2024

Нова знахідка, виявлена за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera), надає чітке пояснення головоломки «міської щільності» квазара.

Спостереження за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam) підтверджують очікування астрономів про те, що квазари раннього Всесвіту утворилися в ділянках космосу, густонаселених галактиками-супутниками. Винятково широке поле зору DECam та спеціальні фільтри зіграли вирішальну роль у досягненні цього результату. Спостереження також показують, чому попередні дослідження, спрямовані на визначення щільності околиць квазарів раннього Всесвіту, дали суперечливі результати.

Докладніше:

Данжон Андре-Луї (6.IV.1890 — 21.IV.1967)

Danzhon

Французький астроном Андре-Луї Данжон народився 6 квітня 1890 р. у м. Кан (Нормандія). Освіту здобув у Вищій нормальній школі в Парижі. Після першої світової війни, в якій він брав участь, працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 р. — директор) і викладав у Страсбурзькому університеті. Протягом 1945—1963 рр. — директор Паризької обсерваторії (з 1954 р. — також директор Інституту астрофізики в Парижі) і професор астрономії в Паризькому університеті.

Галузь наукових інтересів Андре-Луї Данжона — практична астрономія. Винайшов (1951—1953) призмову астролябію («астролябія Данжона») — прилад для вимірювання довготи (часу) і широти місця. Створив низку приладів для астрофотометріі та інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо Меркурія, Венери і Землі (за вимірюванням попелястого світла Місяця). Виконав багато вимірювань подвійних зір, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність (знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа). Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона—Кудера), широко використовують під час дослідження астроклімату.

Андре-Луї Данжон багато зробив для розвитку астрономії у Франції. Був двічі президентом Французького астрономічного товариства. У 1955—1958 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1594 Данжон.

Андре-Луї Данжон помер 21 квітня 1967 р. в м. Сюрен (поблизу Парижа).

Докладніше про Андре-Луї Данжона