де Яґер Корнеліс

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

де Яґер Корнеліс (н. 9 квітня 1921 р.)

de Yager

Голландський астроном Корнеліс де Яґер народився 9 квітня 1921 р. у м. Ден Бурґ. Закінчивши (1945) Утрехтський університет, став у ньому до роботи — у 1946 р. викладав теоретичну фізику, а протягом 1957—1960 рр. — астрофізику (професор астрофізики у 1960—1986 рр.). Працював (з 1946 р.) також в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 р. її директор). 1965 р. очолив Лабораторію космічних досліджень.

Галузь наукових інтересів Корнеліса де Яґера — Сонце й зорі. Побудував модель атмосфери Сонця. Разом з Л. Невеном побудував одні з перших моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світностей. Для космічних досліджень Сонця й інших небесних тіл сконструював низку приладів для ультрафіолетової спектроскопії (Сонця) і рентгенівського діапазону. Вивчав, на підставі спостережень в радіо- та рентгенівському діапазонах, процеси, що спричиняють утворення сонячних спалахів. Досліджував вплив Сонця (його активності) на майбутнє клімату Землі.

Був головним редактором міжнародних наукових журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).

У 1970—1973 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу, президент КОСПАР (1972—1978 рр і 1982—1986 рр.) і Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).

На честь науковця названо астероїд 3798 de Jager.