де Яґер Корнеліс

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

де Яґер Корнеліс (н. 9 квітня 1921 р.)

de Yager

Голландський астроном Корнеліс де Яґер народився 9 квітня 1921 р. у м. Ден Бурґ. Закінчивши (1945) Утрехтський університет, став у ньому до роботи — у 1946 р. викладав теоретичну фізику, а протягом 1957—1960 рр. — астрофізику (професор астрофізики у 1960—1986 рр.). Працював (з 1946 р.) також в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 р. її директор). 1965 р. очолив Лабораторію космічних досліджень.

Галузь наукових інтересів Корнеліса де Яґера — Сонце й зорі. Побудував модель атмосфери Сонця. Разом з Л. Невеном побудував одні з перших моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світностей. Для космічних досліджень Сонця й інших небесних тіл сконструював низку приладів для ультрафіолетової спектроскопії (Сонця) і рентгенівського діапазону. Вивчав, на підставі спостережень в радіо- та рентгенівському діапазонах, процеси, що спричиняють утворення сонячних спалахів. Досліджував вплив Сонця (його активності) на майбутнє клімату Землі.

Був головним редактором міжнародних наукових журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).

У 1970—1973 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу, президент КОСПАР (1972—1978 рр і 1982—1986 рр.) і Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).

На честь науковця названо астероїд 3798 de Jager.