Докладніше про Альфреда Джойя

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Докладніше про Альфреда Джойя

Американський астроном Альфред Гаррісон Джой народився 23 вересня 1882 р. (помер 18 квітня 1973 р.) в Грінвіллі (штат Іллінойс). Після навчання в Грінвілльському та Оберлінському колледжах У 1904 р. поїхав до Лівану, де до 1914р. викладав фізику, а потім і астрономію в Американському університеті в Бейруті. Тут йому трапилася нагода взяти участь у спектральних спостереженнях Сонця в складі експедиції для спостереження повного сонячного затемнення 1904 р. в Асуані (Єгипет), яку організувала Лікська обсерваторія. Після цього Джой зацікавився астрономією: протягом одного року (1910—1911) він вивчав астрономію в Прінстонському університеті. Залишивши Ліван, він деякий час працював у Йєркській обсерваторії, а в 1915 р. перейшов до обсерваторії Маунт-Вілсон. Пішовши офіційно у відставку в 1948 р., продовжував дослідницьку роботу в цій обсерваторії до самої смерті. В 1920—1948 рр. був науковим секретарем обсерваторії.

Наукові праці Джоя присвячені спектральним дослідженням зір. Він був одним із основних учасників великих програм обсерваторії Маунт-Вілсон по визначенню спектральних паралаксів 7000 зір і променевих швидкостей понад 5000 зір. Виміряні ним променеві швидкості 106 цефеїд використав для перевірки теорії обертання Галактики та деяких параметрів її структури. Важливі результати Джой одержав, вивчаючи спектри слабких змінних зір. У 1920 р. він відкрив слабкий близький супутник у Міри Кита, що обертається навколо Міри з періодом 14 років; спектр його має емісійні лінії і показує наявність навколозоряної оболонки. Джой детально вивчив і описав основні спектральні характеристики зір типу Т Тельця (1945), багатьох холодних карликів класу М (1947), змінних зір у кульових скупченнях (1949). Він виявив газове кільце навколо затемнюваної зорі RW Тельця, знайшов, що дві зорі типу U Близнят — АЕ Водолія і S Лебедя — подвійні з дуже короткими періодами (1942). Пізніше з’ясувалося, що всі змінні цього типу подвійні і саме це призводить до їх нестаціонарності.

Джой був членом Національної АН США (з 1944 р.), його неодноразово обирали президентом Американського та Тихоокеанського астрономічних товариств. Нагороджений медаллю їм. Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1950).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1982