Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Асафа Голла

 

 

Американський астроном Асаф Холл народився 15 жовтня 1829 р. (помер 22 листопада 1907 р.) у м. Гошені (Коннектікут) в родині крамаря. У 13 років залишився без батька і, щоб підтримати сім’ю, працював теслярем. Систематичної освіти не одержав, деякий час навчався у коледжі в Норфолку в своєму рідному штаті та в коледжі у Макгровіллі (Нью-Йорк).

 

1856 р. вирішив стати астрономом, переїхав до Енн Арбору, де протягом року вивчав астрономію в обсерваторії Мічіганського університету. Але скрутне матеріальне становище примусило його  кинути навчання, і він почав працювати вчителем у м. Шалерсвіллі.

 

Проте прагнення до занять астрономією не покидало Холла, і 1857 р. він одержав місце асистента в Гарвардській обсерваторії, де став умілим спостерігачем та обчислювачем орбіт комет і астероїдів. З 1862 р. Холл — асистент, а з 1863 р. —  професор математики Морської обсерваторії у Вашінгтоні. Тут він був спочатку основним спостерігачем на 9,5-дюймовому телескопі і в основному визначав положення астероїдів та комет. З 1875 р., коли став до ладу найбільший за того часу 26-дюймовий рефрактор, виготовлений А. Кларком, Холл продовжував свої дослідження на ньому. Першою його важливою працею на новому телескопі було визначення періоду обертання Сатурна навколо осі (він помітив білу пляму на диску планети і спостерігав її протягом 60 обертів). Основною програмою досліджень були позиційні спостереження подвійних зір та слабких супутників планет — Сатурна, Урана, Нептуна. Точне визначення орбіт супутників було необхідне для знаходження мас планет, навколо яких вони  обертаються. Серед  планет, орбіти яких розташовані поза земною орбітою, у той час лише у Марса не знайшли супутників. Багато астрономів, серед них В. Гершель 1783 р. та Г. Л. Д’Арре 1862 р., намагалися знайти супутники у Марса. Холл вирішив скористуватися оптичною потужністю 26-дюймового  рефрактора під час великого протистояння Марса у серпні 1877 р. На початку місяця він почав спостереження планети і вже 11 серпня помітив об’єкт, що міг бути супутником Марса. Декілька ночей після цього погода була несприятливою, і лише 17 серпня Холл спромігся перевірити своє перше спостереження. Об’єкт залишався біля Марса — то був супутник, який пізніше одержав назву Деймос. Тієї ж ночі Холл відкрив і другий супутник планети — Фобос.

 

Спостереження супутників планет дали можливість Холлу виконати дослідження їхніх орбіт; особливо важливими були праці, присвячені супутникам Сатурна — Гіперіону і Япету. Визначав він також паралакси зір, брав участь в експедиціях для спостереження сонячних затемнень (1869 р. на східному узбережжі Сибіру, 1870 р. у Сицілії, 1878 р. у штаті Колорадо), спостерігав проходження Венери по диску Сонця (1874 р. у Владивостоку, 1882 р. в Техасі).

 

Після виходу у відставку 1891 р. Холл залишався до 1894 р, позаштатним спостерігачем на 26-дюймовому телескопі. У 1898—1903 рр. був професором математики в Гарвардському університеті, читав курс небесної механіки.

 

Відкриття, зроблені Холлом, принесли йому багато наукових нагород — Золоту медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1879), премію їм. Лаланда (1877) і медаль ім. Араго (1893) Паризької АН. 1875 р. його було обрано членом Національної АН США.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1