Докладніше про Джона Адамса

Англійський астроном і математик Джон Куч Адамс народився 5 червня 1819 р. (помер 21 січня 1892 р ) в м. Лідкот (Корнуелл). 1843 р. закінчив Кембріджський університет з першою премією з математики й, отримавши вчений ступінь, став викладачем університету.

Ще студентом Адамс зацікавився загадкою Урана — розбіжності між спостереженим та обчисленим положенням планети досягали десятків кутових секунд Багато вчених висловлювали здогадки про існування більш далекої планети, яка своїм притяганням змінює орбіту Урана. На той час вже була розроблена теорія збуреного руху тіл, яка дозволяла враховувати дію будь-якого відомого тіла Сонячної системи. Але зворотна задача — за спостереженими збурюваннями орбіти знайти невідоме тіло — більшості вчених здавалась нерозв’язною, її й спробував подолати Адамс. На це пішло два роки напруженої праці й тільки завдяки неабиякому математичному талантові вченого проблема була з успіхом вирішена.

У вересні 1845 р. Адамс повідомив директора Кембріджської обсерваторії Дж. Челліса про масу та елементи орбіти нової планети, яка знаходилась за Ураном, а також її координати на 30 вересня 1845 р. Адамс попрохав довести здобуті ним результати до відома королівського астронома, директора Грінвіцької обсерваторії Дж. Б. Ері, а пізніше особисто передав свою роботу. Залишалось тільки на вести телескоп на вказану зону і знайти нову планету. Але на жаль, Ері не дуже довіряв невідомому юнакові, не поквапився організувати спостереження. А сам Адамс не виявив необхідної наполегливості: як справжній вчений він одержав задоволення від самого факту вирішення такої складної задачі. В результаті його праця залишилась лежати без руху.

Але наука не стоїть на місці. Аналогічні розрахунки виконав відомий французький астроном У. Левер’є й опублікував їх. І поки англійці тільки готувались розпочати пошуки планети, німецький астроном Й.Г. Галле за проханням Левер’є 23 вересня 1846 р. відкрив нову планету, яку назвали Нептуном. У листопаді 1846 р. Ері негайно виступив з повідомленням про більш ранні результати Адамса, розпалилась суперечка про пріоритет, в якій сам Адамс, виключно скромна людина, не брав участі.

У подальшому Дж. Адамс виконав низку цінних досліджень з небесної механіки, став засновником нового напряму, детально розробив метод чисельного інтегрування диференційних рівнянь руху небесних тіл, який вважається одним з основних і в наш час. Він виконав ряд робіт з теорії руху Місяця — уточнив теорію його вікового прискорення, розрахував нові таблиці його положення. 1859 р. Адамс став професором астрономії та геометрії Кембріджського університету, а 1861 р. одночасно й директором Кембріджської обсерваторії.

Визнаючи заслуги Дж. Адамса, Кембриджський університет заснував премію його імені, яка присуджується раз на два роки за роботи з фізики, математики та астрономії.

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994