Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джорджа Ері

 

Англійський астроном Джордж Бідделл Ері народився 27 липня 1801 р. (помер 2 січня 1892 р.)  в місті Олнвік (Нортамберленд); вищу освіту дістав у Кембриджському університеті, який закінчив 1823 р. До 1835 р. Ері працював у цьому закладі, будучи з 1826 р. професором математики, а з 1828 р. професором астрономії та директором Кембриджської обсерваторії. Після закінчення університету він, до того ж, став членом Кембриджського філософського товариства. Упродовж 1835—1881 рр. учений був королівським астрономом (обіймав посаду директора Гринвіцької обсерваторії). В 1835 р. його обрано членом Королівського товариства в Единбурзі та членом-кореспондентом Французької академії наук. В 1836 р. учений став членом Королівського товариства в Лондоні, а 1871 р. Ері обрано його президентом. Чотири рази вчений обіймав посаду президента Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Основні напрями досліджень ученого стосуються небесної механіки, практично, астрономії та оптики. Ері обробив одержані в Гринвіцькій обсерваторії упродовж 1750—1830 рр. спостереження Місяця і планет, виявив нову нерівність в рухах Венери та Землі, покращив сонячні таблиці. В 1858 р. майже одночасно з М. А. Ковальським (1821—1884) вчений запропонував новий метод аналізу власних рухів зір для визначення елементів руху Сонця (метод Ковальського—Ері). У 1847 р. він вдосконалив теорію припливів Лапласа. У 1855 р. Ері визначив густину й масу Землі, послуговуючись маятником, встановленим на поверхні та в шахті. У 1834 р. він розробив теорію дифракції світла в об’єктивах телескопів, а 1836 р. розробив сучасну теорію райдуги. Вчений запропонував циліндрично-сферичні лінзи для виправлення астигматизму людського ока (1825 р.) та розробив метод дослідження цапф астрономічного інструмента, названий його ім’ям. У 1839 р. Ері винайшов компенсатор для корабельного компаса. Він сконструював цілу низку астрономічних інструментів, встановлених у Гринвіцькій обсерваторії.

 

Діяльність Ері на посту директора Кембриджської та Гринвіцької обсерваторій сприяла значному розвиткові цих закладів. Зокрема у Кембриджській обсерваторії вчений організував проведення регулярних спостережень планет і публікацію їхніх результатів, а в Гринвіцькій обсерваторії створив декілька нових відділів.

 

Ері опублікував майже 400 наукових і науково-популярних праць. Його наукові досягнення відзначені медаллю ім. Коплі Лондонського королівського товариства (1831 р.) та двома Золотими медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2001

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1