Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях

30 квітня 2024

Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.

 

 

За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.

Докладніше:

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джованні Скіапареллі

 

Італійський астроном Джованні Вірджініо Скіапареллі народився 14 березня 1835 р. (помер 4 липня 1910 р.) у Савільяно, поблизу Турина. Після одержання 1854 р. диплома інженера в Туринському університеті деякий час викладав математику в тому самому університеті й вивчав астрономію. У 1857р. його направили на стажування до Берлінської і Пулковської обсерваторій. Після повернення до Італії у 1860 р. Скіапареллі призначили астрономом в обсерваторії Брера в Мілані. 1862 р. він став директором обсерваторії і працював тут до 1900 р., коли пішов у відставку. На початку своїх спостережень у Мілані Скіапареллі відкрив астероїд Гесперію. Потім він зацікавився кометами і вивчав форми їхніх хвостів і сили, що надають хвостам цієї форми, розробив класифікацію хвостів. Розвивав гіпотезу, що метеорні потоки є продуктами розпаду комет; вивчав з цією метою орбіти комет і метеорних потоків. Гіпотеза Скіапареллі виявилася плідною, і багато потоків уже ототожнено з кометами, що їх породили.

 

Під час великого протистояння Марса 1877 р. Скіапареллі почав спостерігати цю планету на рефракторі з об’єктивом 22 см. Відзначав положення видимих деталей на поверхні для визначення осі обертання планети і складення докладної карти поверхні. Перший запровадив терміни «моря» і «материки» для світлих і темних областей планети, розробив номенклатуру для деталей поверхні. Склав каталог положень топографічних деталей. Усього Скіапареллі вивчав Марс у 7 опозиціях до 1890 р. Він був дуже обережний у висновках про природу поверхневих утворень на Марсі і не вважав гіпотезу про існування життя на цій планеті науково обґрунтованою.

 

Протягом 8 років Скіапареллі спостерігав кілька темних плям на Меркурії і 1882 р. дійшов висновку, що він обертається навколо Сонця, як Місяць навколо Землі, тобто завжди повернутий до Сонця одним боком. Намагався він також визначити період обертання навколо осі Венери — планети, на поверхні якої не видно жодної деталі; вважав, що ця планета обертається дуже повільно. Вивчав Скіапареллі також Сатурн, визначавелементи орбіт подвійних зір, займався історією астрономії, зокрема астрономією Вавілона, Стародавньої Греції, Єгипта, Палестини; переклав з арабської мови астрономічні твори аль-Баттані.

 

Скіапареллі був членом Академії деї Лінчеї, а також багатьох інших італійських і зарубіжних академій, зокрема іноземним членом Петербурзької АН (з 1874 р.). Двічі був нагороджений премією ім. Лаланда Паризької АН.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1985

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1