Докладніше про Джованні Скіапареллі

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Докладніше про Джованні Скіапареллі

Італійський астроном Джованні Вірджініо Скіапареллі народився 14 березня 1835 р. (помер 4 липня 1910 р.) у Савільяно, поблизу Турина. Після одержання 1854 р. диплома інженера в Туринському університеті деякий час викладав математику в тому самому університеті й вивчав астрономію. У 1857р. його направили на стажування до Берлінської і Пулковської обсерваторій. Після повернення до Італії у 1860 р. Скіапареллі призначили астрономом в обсерваторії Брера в Мілані. 1862 р. він став директором обсерваторії і працював тут до 1900 р., коли пішов у відставку. На початку своїх спостережень у Мілані Скіапареллі відкрив астероїд Гесперію. Потім він зацікавився кометами і вивчав форми їхніх хвостів і сили, що надають хвостам цієї форми, розробив класифікацію хвостів. Розвивав гіпотезу, що метеорні потоки є продуктами розпаду комет; вивчав з цією метою орбіти комет і метеорних потоків. Гіпотеза Скіапареллі виявилася плідною, і багато потоків уже ототожнено з кометами, що їх породили.

Під час великого протистояння Марса 1877 р. Скіапареллі почав спостерігати цю планету на рефракторі з об’єктивом 22 см. Відзначав положення видимих деталей на поверхні для визначення осі обертання планети і складення докладної карти поверхні. Перший запровадив терміни «моря» і «материки» для світлих і темних областей планети, розробив номенклатуру для деталей поверхні. Склав каталог положень топографічних деталей. Усього Скіапареллі вивчав Марс у 7 опозиціях до 1890 р. Він був дуже обережний у висновках про природу поверхневих утворень на Марсі і не вважав гіпотезу про існування життя на цій планеті науково обґрунтованою.

Протягом 8 років Скіапареллі спостерігав кілька темних плям на Меркурії і 1882 р. дійшов висновку, що він обертається навколо Сонця, як Місяць навколо Землі, тобто завжди повернутий до Сонця одним боком. Намагався він також визначити період обертання навколо осі Венери — планети, на поверхні якої не видно жодної деталі; вважав, що ця планета обертається дуже повільно. Вивчав Скіапареллі також Сатурн, визначавелементи орбіт подвійних зір, займався історією астрономії, зокрема астрономією Вавілона, Стародавньої Греції, Єгипта, Палестини; переклав з арабської мови астрономічні твори аль-Баттані.

Скіапареллі був членом Академії деї Лінчеї, а також багатьох інших італійських і зарубіжних академій, зокрема іноземним членом Петербурзької АН (з 1874 р.). Двічі був нагороджений премією ім. Лаланда Паризької АН.

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1985