Докладніше про Християна Петерса

Німецький астроном Хрістіан Август Фрідріх Петерс народився 7 вересня 1806 р. (помер 8 травня 1880 р.) у Гамбурзі в родині заможного купця. Одержав добру математичну і астрономічну освіту. Директор обсерваторії в Альтоні Г. X. Шумахер помітив обдарованого юнака і запросив до обсерваторії, де Петерс з 1826 по 1832 р. займався обчисленням ефемерид і різними геодезичними роботами. Підготував під керівництвом видатного астронома Ф.В. Бесселя і успішно захистив 1833 р. у Кенігсберзькому університеті дисертацію, присвячену вивченню руху маятника у повітрі. У 1834—1838 рр. працював у Гамбурзькій обсерваторії, провадив спостереження з пасажним інструментом. 1838 р. Петерсу запропонували посаду помічника директора нової Пулковської обсерваторії. У 1842 р. його обрано ад’юнктом, а 1847 р. — академіком Петербурзької АН. У 1849 р. повернувся до Кенігсберга і зайняв там кафедру астрономії в університеті. З 1854 р. — директор обсерваторії в Альтоні і редактор журналу «Аstrоnоmіsсhе Nасhrісhtеn». З ініціативи Петерса Альтонську обсерваторію 1872 р. перенесено у Кіль і відбудовано на більш широкій основі. У 1874 р. Петерс став також професором Кільського університету.

Учень і послідовник Бесселя, Петерс зміцнив основи сферичної астрономії, продовжив дослідження вчителя. Першою його капітальною працею було визначення сталої нутації (1842). Він одержав її значення 9,22″, що майже не відрізняється від прийнятого тепер (9,21″). У Пулковській обсерваторії займався також визначенням паралаксів зір і дослідженням змінюваності широт. Під час роботи в Кенігсберзі виконав багато цінних спостережень із знаменитим геліометром Бесселя, одним із результатів яких було обчислення орбіти супутника Сіріуса.

Великий внесок зробив Петерс і в практичну геодезію. Він завершив обробку геодезичних праць Шумахера, виміряв різницю довгот між Альтоною та кількома містами Німеччини і Данії, брав активну участь у міжнародній програмі європейської тріангуляції.

Одержав Золоту медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1852).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980