Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Христофа Шейнера

 

Німецький астроном Кристоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. в м. Валда, що на південному заході Німеччини. В дитинстві Шейнер відвідував єзуїтську школу, а згодом навчався в єзуїтському колегіумі. 1595 р. він вступив до чернечого ордену єзуїтів. З 1600 р. Шейнер навчався в університеті в Інгольштадті, де вивчав метафізику і математику. Невдовзі він став на посаду викладача староєврейської мови і математики в єзуїтському колегіумі у Фрейбурзі, а протягом 1610—1616 рр. був професором з цих предметів в Інгольштадті. В той час Шейнер розпочав свої астрономічні дослідження. Наступні декілька років він мешкав в Інсбруці, а згодом викладав математику в Римі. 1623 р. Шейнер очолив єзуїтський колегіум в Нейса (Силезія), де проживав аж до смерті.

 

Основні астрономічні дослідження Шейнера стосуються вивчення Сонця. Незалежно від Г. Галілея (1564—1642), Й. Фабриція (1587—1615) і Т. Херріота (1560—1621) він відкрив сонячні плями. Це сталося 1611 р., коли Шейнер разом зі своїм учнем Й.Б. Цизатом (1588—1657) спостерігав Сонце крізь туман. Проте спочатку Шейнер вважав, що сонячні плями зумовлені наявністю невеликих планет, які обертаються навколо Сонця. Через декілька місяців, дочекавшись відповідних погодних умов, дослідники повторили спостереження, а згодом придумали спосіб для спостережень сонячних плям і в ясні дні. З цією метою вони обладнали повністю затемнене приміщення з невеликим отвором в даху, використовували лінзи з кольорового темного скла та ін. Ретельно прослідкувавши за рухом плям, Шейнер вперше визначив період обертання Сонця навколо осі і нахил її до екліптики. Вчений першим висунув гіпотезу про те, що періоди обертання різних зон поверхні Сонця навколо осі неоднакові. Шейнер вперше спостерігав яскраві хмароподібні плями біля краю сонячного диска — факели. 1613 р. Шейнер виготовив один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера, яким і послуговувався при спостереженнях Сонця та Сатурна.

 

Шейнер є основоположником фізіологічної оптики. Зокрема він виявив, що кривизна кришталика змінюється при акомодації ока.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2000

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1