Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір

30 листопада 2021

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір, які коли-небудь спостерігали астрономи. Відстань між цими об’єктами також набагато менша, ніж в будь-якої іншої, відомої нині, паринадмасивних чорних дір. Зрештою вони зіллються в одну гігантську чорну діру.

Докладніше:

Нове світло на процеси, що стоять за сонячними виверженнями

17 листопада 2021

Нові дослідження сильних магнітних полів, що утворюються всередині Сонця і спричиняють сильні виверження речовини з його поверхні, можуть допомогти передбачати сонячні спалахи.

 

Математики і астрофізики з Великобританії та Італії всебічно змоделювали появу скручених магнітних полів у сонячній атмосфері та перевірили свої моделі за допомогою спостережень. Це стало проривом для розуміння процесу, внаслідок якого відбуваються сонячні спалахи. Статтю науковців оприлюднив журнал Nature Communications.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Клавдія Птолемея

 

Давньогрецький вчений Клавдій Птолемей народився в 87 р., а помер у 165 р. Про життя Птолемея мало відомостей, навіть роки його народження та смерті встановлено приблизно. Відомо тільки, що його спостереження були виконані у 127—151 рр. в Олександрії. Вважають, що у цьому найбільшому місті античності Птолемей прожив понад 40 років. На той час Олександрія була важливим центром світової науки та культури. У місті було збудовано справжній науково-дослідний комплекс «Музейон» — з майданчиками для спостереження зоряного неба, ботанічним садом, зоопарком і найбагатшою на той час бібліотекою, де зберігалося близько 400 тис. рукописів. Тут Птолемей виконав фундаментальні праці з географії, оптики, написав чотиритомний твір «Тетрабіблос» — енциклопедію астрології. Та головною працею Птолемея була «Велика побудова астрономії у XIII книгах». Ще в стародавності цей трактат назвали «Мегісте» — найвеличніший, в арабському варіанті — «Альмагест». Під такою назвою він відомий і зараз.

 

Найважливіше в «Альмагесті» — досконале викладення геоцентричної системи світу, яка давала змогу завбачати положення планет, Сонця, Місяця на багато років уперед. Основою системи Птолемея було уявлення античних вчених про те, що Земля — центр світу, навколо якого обертається «сфера нерухомих зір». Найскладнішим у цій системі було описати рухи планет. Нерівномірність руху планет, їх схожі на петлі траєкторії на небесній сфері, змінність розмірів цих петель — все це не укладалось у межі геоцентричної системи. Засоби подолати перші дві проблеми знайшли астрономи до Птолемея. Так, великий давньогрецький астроном Гіппарх (II ст. до н. е.) пояснив нерівномірність руху Сонця по екліптиці тим, що воно рухається по колу, центр якого не збігається з центром світу — Землею.

 

Аналогічно рухаються планети, а петлі в їхніх траєкторіях виникають тому, що вони у той же час перебувають ще в одному русі — переміщуються по малому колу (епіциклу), центр якого лежить на великому колі (деференті). Залишався нез’ясованим факт змінності розміру петель для однієї й тієї самої планети. Це не давало змогу давньогрецьким астрономам передобчислювати положення планет. Проблему блискуче розв’язав Птолемей. Можна було пояснити різний розмір петель, якщо прийняти рух по деференту нерівномірним, але це не давало змоги провести розрахунки, які були на той час чисто геометричними. Птолемей знайшов вихід: він припустив, що рух планети здається рівномірним з екванта — точки всередині деферента, розміщеної симетрично відносно Землі по інший бік від центру деферента. Таке припущення давало можливість провадити геометричні побудови та обчислювати положення планет на небесній сфері. На базі своєї теорії Птолемей склав таблиці положень планет, для чого йому довелося спочатку скласти таблицю «хорд» — аналог сучасної таблиці синусів — і довести цілий ряд математичних теорем. Таблиці Птолемея використовувались аж до середніх віків.

 

Руху планет присвячені п’ять томів «Альмагеста». Ще однією важливою частиною цієї праці став перший опублікований каталог нерухомих зір. Він містить 1022 зорі, їх координати, зоряні величини, а для ряду зір зазначено й колір. Птолемей описав інструменти, за допомогою яких він провадив спостереження.

 

Астрономічні дослідження Птолемея не обмежилися розробкою системи світу і створенням каталога зір. Він обчислив затемнення Сонця і Місяця на багато років уперед, з’ясував явище атмосферної рефракції, склав перші таблиці рефракції. Птолемею належить перший науковий опис Молочного Шляху, який вважався найбільш правильним і докладним аж до XIX ст.

 

Праці Птолемея були вінцем античної астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1987

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1