Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Кнута Лундмарка

 

Шведський астроном Кнут Еміль Лундмарк народився 14 червня 1889 р. (помер 25 квітня 1958 р.) в м. Елсбі на півночі Швеції. Вищу математичну і астрономічну освіту одержав у найстарішому університеті Північної Європи — Уппсальському. З 1913 р. Лундмарк — асистент Уппсальської обсерваторії, а з 1920 р. — доцент університету. В 1929 р. обраний професором астрономії та директором обсерваторії Лундського університету, де й працював до останнього дня. Протягом життя кілька разів виїжджав до США.

 

На початку 20-х років у Національній академії наук США відбулася дискусія між відомими астрономами X. Шеплі та X. Кертісом. Перший твердив, що Молочний Шлях — єдина зоряна система у світі, другий наполягав на множинності таких систем. Невдовзі після публікації матеріалів цієї дискусії з’явилася стаття маловідомого астронома К. Лундмарка, який повідомляв, що він уже кілька років займається цією проблемою і дійшов таких результатів. Він виявив, що найточніше відстань до туманностей можна встановити, досліджуючи спалахи нових зір у них. Цим способом Лундмарк визначив відстань до Туманності Андромеди — за його оцінками, вона становить 650 тис. світлових років (зараз прийнята відстань — приблизно 2 млн світлових років). Таким чином він показав, що Туманність Андромеди, а також ще кілька спіральних туманностей знаходяться далеко за межами нашої Галактики. У тій же статті він відзначив, що Сонячна система рухається відносно позагалактичних туманностей.

 

У 1921 р. Лундмарка запросили для роботи на головних астрономічних обсерваторіях США. Тут він працював два роки, після чого повернувся в Упсалу. В 1924 р. з’являється нова фундаментальна праця вченого, в якій він уточнює характеристики руху Сонячної системи. Він показав, що Сонячна система лежить майже точно у площині Молочного Шляху і обертається навколо центру Галактики зі швидкістю 800 км/с (зараз прийняте значення — 250 км/с).

 

У 30-ті роки Лундмарк займається статистичним аналізом частоти спалахів Нових і Наднових зір і складає зведення цих подій за всю історію людства.

 

У 1946 р. Лундмарк привернув увагу астрономів до того факту, що зорі в багатьох галактиках виявляються в середньому слабшими, ніж аналогічні зорі нашої Галактики. Він зробив висновок, що відстані до позагалактичних об’єктів занижені. Ця робота Лундмарка стала поштовхом до переоцінки позагалактичних відстаней, яка була виконана у 1952 р. В. Бааде і виявила, що дійсно відстані до усіх позагалактичних об’єктів треба збільшити вдвічі.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1989

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1