Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Пауля Ґутника

 

 

Німецький астрофізик Пауль Ґутник, один із піонерів застосування фотоелектричних методів для вимірювання блиску небесних тіл, народився 12 січня 1879 р. у м Гітдорф біля Кельна. У 1897—1901 рр. студіював математику і природничі науки в Боннському університеті, після закінчення університету ява роки був асистентом відомого астронома А. Ауверса в Берлінській обсерваторії, потім три роки працював у обсерваторії Боткамп поблизу Кіля. 1906 р. повернувся до Берлінської обсерваторії, 1916 р. став професором Берлінського університету, а 1921 р., після смерті Г. О. Струве, змінив його на посаді директора обсерваторії Берлін—Бабельсберг, яку посідав до останніх днів життя.

 

Уже перші наукові праці Гутника були присвячені змінним зорям, і інтерес до цих об’єктів визначив усю подальшу діяльність вченого. У 1910—1911 рр. його увагу привернули дослідження німецьких фізиків Ю. Ельстера і Г. Гейтеля, котрі створили перші фотоелементи, запровадили їх у техніку та розвинули метод фотоелектричних вимірювань. Гутник побудував фотоелектричний зоряний фотометр, в якому використовувалися калійові, натрійові та рубідійові фотоелементи. Цей прилад був установлений на 31-сантиметрову бабельсберзькому рефракторі. 1912 р. Гутник з Р. Прагером приступив до систематичних спостережень блиску багатьох змінних зір.

 

Ці дослідження разом з працями американського астронома Дж. Стеббінса започаткували фотоелектричну астрофотометрію, яка значно підвищила точність визначення блиску порівняно з візуальними та фотографічними методами і дала змогу вивчати тонкі фотометричні ефекти. Гутник виконав численні дослідження блиску змінних, спектрально-подвійних і нових зір, планет та їхніх супутників, астероїдів; 1920 р. він зробив перші визначення фотоелектричних кольорових індексів зір.

 

Гутник був членом Пруської АН в Берліні, Баварської АН у Мюнхені, Німецької академії природознавців «Леопольдіна» в Галле. Папської АН у Ватікані та інших наукових товариств.

 

Пауль Ґутник помер помер б вересня 1947 р. в Берліні.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1