Докладніше про Сета Ніколсона
Американський астроном Сет Барнз Нікольсон народився 12 листопада 1891 р. (помер 2 липня 1963 р.). Його батьківщиною було місто Спрінгфілд у штаті Іллінойс. У 1912 р. Нікольсон закінчив університет Дрейка й одержав ступінь бакалавра наук, після чого став викладачем Каліфорнійського університету. Паралельно він продовжував навчання, поповнюючи знання з астрономії. 1915 р. Нікольсон одержав докторський ступінь і перейшов на роботу в Маунт-Вілсонівську обсерваторію, з якою пов’язаний на все життя.
Перша наукова праця вченого, в якій визначено орбіту комети 1912 с, побачила світ у рік закінчення ним університету. З кометами, супутниками, астероїдами пов’язана вся наукова діяльність Нікольсон а. йому щастило на відкриття нових тіл Сонячної системи. 1914 р. Нікольсон відкрив дев’ятий супутник Юпітера, 1938 — десятий та одинадцятий, 1951 р.—дванадцятий супутник цієї планети. Друзі жартували: Нікольсон — це другий Галілей, він теж виявив чотири супутники Юпітера. Нікольсон знайшов також кілька нових астероїдів, останній з них — Менелай — 1960 р.
З перших днів роботи на обсерваторії Маунт-Вілсон Нікольсон приєднався до Дж. Хейла і Ч. Сент-Джона у дослідженнях,Сонця. Спостерігаючи світило безперервно протягом десятиріч, вінсклав «історію» сонячних плям закілька циклів сонячної активності та виявив зв’язок між останньою й деякими геофізичними явищами. Разом з Сент-Джоном Нікольсон виконав ще одне цікаве дослідження: 1922 р., вивчаючи спектри Венери, вони дійшли висновку, що в атмосфері планети практично немає кисню та парів води.
У 1920 р. разом з Е. Петтітом Нікольсон зайнявся експериментами з застосування вакуумної термопари в астрономії. Це були перші серйозні дослідження теплових характеристик небесних тіл, вони заклали фундамент нової галузі астрофізики, яка зараз носить назву радіометрії. Експерименти Нікольсона і Петтіта дали можливість визначити температуру поверхні планет, а 1927 р. вчені дослідили, як холоне Місяцьпід час затемнень. Вони побачили напрочуд швидке охолодження поверхні супутника Землі і пояснили його як наслідок роздробленості верхнього шару місячного ґрунту. Так було одержано перше свідоцтво про існування на Місяці реголіту. Нікольсон і Петтіт виконали також дослідження теплових характеристик зір усіх спектральних класів, визначили температури й оцінили кутові розміри зір. Ці піонерські дослідження назавжди внесли ім’я Нікольсона вісторію астрономії.
Л. О. Колоколова
Джерело: Короткий астрономічний календар 1991
