Докладніше про Шарля Ежена Делоне

Французький астроном Шарль Ежен Делоне народився 9 квітня 1816 р. (помер 5 серпня 1872 р.). Його батько був учителем математики в містечку Лусіньї департаменту Об. Після навчання в колежі Шарль вступає до Політехнічної школи в Парижі, де за ним швидко закріплюється слава одного з найбільш здібних студентів. Уже через два роки він отримує місце викладача в Політехнічній школі. Того ж самого року Делоне залишає навчання в ній і стає студентом Гірничої інженерної школи. Після закінчення цього закладу Делоне одержує місце професора геометрії, механіки та інженерних справ. Делоне було 30 років, коли він захопився механікою небесних тіл. Він розробив метод розв’язання задачі про, збурений рух. Удосконалення цього методу, що відомий зараз як метод Делоне, та застосування його до руху Місяця стало справою всього життя вченого. У 1860 та 1867 рр. вийшли два томи, його фундаментальної праці «Теорія Місяця». Головну увагу Делоне приділив віковому прискоренню середнього руху Місяця. «Воно було відкрите Е. Галлеєм 1693 р. — учений виявив, що, досліджуючи час настання затемнень із стародавніх часів, можна побачити,як Місяць рухається по орбіті все швидше та швидше. Тривалий час це явище не знаходило з’ясування. Минули майже 100 років, поки П. Лаплас виявив, що прискорення руху Місяця можна обчислити, прийнявши до уваги зміну земної орбіти під впливом притягання інших планет Сонячної системи. Перевіряючи розрахунки Лапласа, англійський астроном Дж. Адамс довів, що французький учений помилився в обчисленнях: насправді прискорення Місяця, розраховане за методом Лапласа, виявляється у два рази меншим від того, яке спостерігається. Кілька астрономів виконали нові розрахунки. Найточнішими було визнано розрахунки Делоне. Але навіть урахування всіх збурень не допомогло одержати теоретичного прискорення, яке було близьке до спостереженого. Делоне дійшов висновку, що причиною розбіжності може бути сповільнення обертання Землі за рахунок припливного тертя, і дав перші оцінки впливу припливів на тривалість доби та на рух Місяця. Ці оцінки потім неодноразово уточнювалися і зрештою дали можливість пояснити всі неправильності у русі супутника Землі.

1870 р. Делоне замінив У. Левер’є на посаді директора Паризької обсерваторії, вирішивши цілком присвятити себе астрономії. Але 1872 р. він потонув під час прогулянки на човні у Шербурі.

З 1855 р. Делоне був членом Паризької Академії наук, 1869 р. його було обрано у Лондонське королівське товариство, а 1871 р. він став іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1991