Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Шарля Ежена Делоне

 

Французький астроном Шарль Ежен Делоне народився 9 квітня 1816 р. (помер 5 серпня 1872 р.). Його батько був учителем математики в містечку Лусіньї департаменту Об. Після навчання в колежі Шарль вступає до Політехнічної школи в Парижі, де за ним швидко закріплюється слава одного з найбільш здібних студентів. Уже через два роки він отримує місце викладача в Політехнічній школі. Того ж самого року Делоне залишає навчання в ній і стає студентом Гірничої інженерної школи. Після закінчення цього закладу Делоне одержує місце професора геометрії, механіки та інженерних справ. Делоне було 30 років, коли він захопився механікою небесних тіл. Він розробив метод розв’язання задачі про, збурений рух. Удосконалення цього методу, що відомий зараз як метод Делоне, та застосування його до руху Місяця стало справою всього життя вченого. У 1860 та 1867 рр. вийшли два томи, його фундаментальної праці «Теорія Місяця». Головну увагу Делоне приділив віковому прискоренню середнього руху Місяця. «Воно було відкрите Е. Галлеєм 1693 р. — учений виявив, що, досліджуючи час настання затемнень із стародавніх часів, можна побачити,як Місяць рухається по орбіті все швидше та швидше. Тривалий час це явище не знаходило з’ясування. Минули майже 100 років, поки П. Лаплас виявив, що прискорення руху Місяця можна обчислити, прийнявши до уваги зміну земної орбіти під впливом притягання інших планет Сонячної системи. Перевіряючи розрахунки Лапласа, англійський астроном Дж. Адамс довів, що французький учений помилився в обчисленнях: насправді прискорення Місяця, розраховане за методом Лапласа, виявляється у два рази меншим від того, яке спостерігається. Кілька астрономів виконали нові розрахунки. Найточнішими було визнано розрахунки Делоне. Але навіть урахування всіх збурень не допомогло одержати теоретичного прискорення, яке було близьке до спостереженого. Делоне дійшов висновку, що причиною розбіжності може бути сповільнення обертання Землі за рахунок припливного тертя, і дав перші оцінки впливу припливів на тривалість доби та на рух Місяця. Ці оцінки потім неодноразово уточнювалися і зрештою дали можливість пояснити всі неправильності у русі супутника Землі.

 

1870 р. Делоне замінив У. Левер’є на посаді директора Паризької обсерваторії, вирішивши цілком присвятити себе астрономії. Але 1872 р. він потонув під час прогулянки на човні у Шербурі.

 

З 1855 р. Делоне був членом Паризької Академії наук, 1869 р. його було обрано у Лондонське королівське товариство, а 1871 р. він став іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1991

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1