Докладніше про Шарля Мессьє

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Докладніше про Шарля Мессьє

Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 р. (помер 12 квітня 1817 р.) у м. Бадонвіллері (Лотарінгія). Десята дитина в багатодітній сім’ї, рано осиротілий, Мессьє одержав тільки початкову освіту. У 1751 р., коли він приїхав до Парижа, астроном Ж.-Н. Деліль взяв його помічником для переписування результатів спостережень і креслення географічних карт. За кілька років Мессьє поповнив свої математичні і астрономічні знання, вивчив астрономічні інструменти і в 1755 р. почав офіційно працювати в Паризькій обсерваторії. Тут він виконав чимало спостережень затемнень, покриттів, сонячних плям.

Але уславився Мессьє спостереженнями комет, які розпочав у 1758 р., коли Деліль доручив йому пошуки комети Галлея, що за розрахунками мала пройти перигелій наприкінці 1758 або на початку 1759 р. Усього він спостерігав 41 комету; з них 13 спостерігав перший, а 3 відкрив незалежно, але одночасно з іншими спостерігачами.

Одним із наслідків систематичних пошуків комет, що їх провадив Мессьє, було створення першого в історії астрономії каталога туманностей і зоряних скупчень. Ідея його створення виникла у вченого під час спостережень комети Галлея. У каталозі слід було дати опис і вказати положення туманних об’єктів, які при спостереженні з невеликим телескопом можна помилково прийняти за комету. Перше видання каталога вийшло 1774 р. У ньому описано 45 об’єктів, серед яких найвідоміші сьогодні — Крабовидна туманність, що міститься під першим номером — М1, зоряне скупчення в Геркулесі М13, туманність Андромеди М31 тощо. У 1780 р. Мессьє доповнив свій список 23 новими об’єктами, у виданні 1781 р. їх загальна кількість досягла 103 (більшу частину нових туманностей, вміщених в цьому виданні, відкрив П. Мешен).

Визнанням заслуг невтомного спостерігача було обрання його 1764 р. членом Лондонського королівського товариства, 1770 р. — членом Паризької АН; він був також членом Берлінської і Петербурзької АН.

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980