Докладніше про Тадеуша Банахевича
Польський астроном Тадеуш Банахевич народився 13 лютого 1882 р. (помер 17 листопада 1954 р.) у Варшаві. В 1904 р. закінчив Варшавський університет і залишився при ньому для підготовки до професорського звання. Один рік (1907) вивчав астрономію в Геттінгені у К. Шварцшільда і півроку (1908) — в Пулкові у О. А. Баклунда. Повернувшись до Варшави, Банахевич став молодшим асистентом в астрономічній обсерваторії університету (1908—1909). Але умови для праці там не задовольняли його, і, склавши в 1910 р. магістерські іспити в Московському університеті, він прийняв пропозицію зайняти посаду асистента в Енгельгардтовській обсерваторії поблизу Казані. 1915—1918 рр. він провів у Юр’єві (тепер Тарту), де був спочатку асистентом, потім доцентом, професором і директором обсерваторії університету. В 1918 р. Банахевич повернувся на батьківщину і деякий час викладав геодезію у варшавській Вищій політехнічній школі. Наступного року він переїхав до Кракова і очолив там кафедру астрономії в Ягеллонському університеті і Краківську обсерваторію; директором обсерваторії він залишався до кінця життя.
Наукові праці Банахевича стосуються астрономії, математики, механіки, геодезії, геофізики. Найпліднішими були його теоретичні праці з небесної механіки. Ще 1906 р. він написав статтю про лагранжеву задачу трьох тіл, декілька його статей присвячено рівнянню Гаусса та його чисельному розв’язанню. Багато займався питанням множинності розв’язань при визначенні параболічних орбіт і показав, що три спостереження дають не одну орбіту, як це вважалося, а три. Банахевич спростив метод Ольоерса визначення параболічних орбіт, а також спростив визначення еліптичних орбіт. Для полегшення розв’язання багатьох обчислювальних задач астрономії та механіки Банахевич винайшов спеціальні матриці «краковіани», які зручніші для машинних розрахунків. Він успішно застосував «краковіани» для проблеми поліпшування орбіт, для розрахунків впливу прецесії на координати зір, для теорії інтерполяції; формули з «краковіанами» полегшили редукцію векторних елементів планет і комет від однієї епохи до іншої, значно спростили метод найменших квадратів. «Краковіани» дозволили Банахевичу знайти розв’язок загальної задачі сферичної полігонометрії.
Значне місце в дослідженнях ученого посідали спостереження. Ще студентом він почав спостерігати покриття зір Місяцем з метою вивчення руху Місяця і розробив метод для передобчислення цих явищ. Зацікавившись покриттям зір планетами, він розрахував ефемериду покриття зорі 6G Терезів супутником Юпітера Ганімедом, що мало статися 13 серпня 1911 р. Це покриття бачили в декількох країнах на різних континентах, воно стало першим в історії астрономії покриттям яскравої зорі супутником, що було передобчислене і спостерігалося. В Казані Банахевич провів чотирьохрічний ряд дуже точних спостережень лібрації Місяця з геліометром; їх потім опрацював і опублікував А. О. Яковкін.
Велику увагу Банахевич приділяв фотометричним спостереженням затемнюваних зір, вважаючи їх важливими для багатьох питань фізики зір. Він включив їх до програми праць Краківської обсерваторії і сам, незважаючи на зайнятість, брав участь у цих спостереженнях. І тепер Краківська обсерваторія є міжнародним центром з вивчення затемнюваних зір — тут збирають дані спостережень із різних обсерваторій, розраховують і публікують ефемериди затемнень.
Банахевич займався і вищою геодезією — брав участь у гравіметричних спостереженнях в Казані, пізніше організував у Польщі нівелювання першого порядку. Він запропонував використовувати спостереження повних сонячних затемнень для «місячної триангуляції» — зв’язку віддалених пунктів на поверхні земної кулі, і успішно застосував цей метод під час затемнення 12 червня 1927 р.
Банахевич — автор декількох підручників: «Методи астрономічних розрахунків», «Визначення орбіт», «Краковіани та їх застосування». Він був членом Краківської АН (з 1922 р.), Польської АН; з 1932 до 1938 р. — віце-президент Міжнародного астрономічного союзу. Банахевич — один із засновників Польського астрономічного товариства і протягом багатьох років — його президент.
М. Г. Родрігес
Джерело: Короткий астрономічний календар 1982
