Докладніше про Йоганна Ламонта
Шотландський астроном і геофізик Йоганн Ламонт народився 13 грудня 1806 р. (помер 6 серпня 1879 р.) у Бреймарі (Шотландія). Початкову освіту одержав у приватній школі, виявивши неабиякі здібності до наук; у 12 років став учнем у шотландському католицькому монастирі в Регенсбурзі (Баварія). Тут він особливо старанно вивчав математику, читав праці Л. Ейлера. В 1827 р. Ламонта послали до астрономічної обсерваторії в Богечхаузені, поблизу Мюнхена, для дальшого навчання. Через рік він одержав посяду асистента в обсерваторії, а 1833 р., після смерті її директора Й. Зольднера, очолив обсерваторію і працював тут до кінця життя. З 1852 р. був також професором астрономії Мюнхенського університету.
Наукові праці Ламонта присвячені астрономії, геодезії, метеорології, геофізиці. Обсерваторія в Богенхаузені мала один з найбільших і найкращих на той час телескопів — 28-сантиметровий рефрактор Фраунгофера. З ним інструментом Ламонт спостерігав супутники Сатурна (1836) і Урана (1837), визначив їх орбіти. Дослідження супутників Урана використав також для обчислення маси планети і одержав більш точне значення, ніж те, що було відоме із вивчення взаємних збурень Урана, Юпітера і Сатурна. Зробив довгі ряди спостережень комети Галлея в її появі 1835 р., спостерігав сонячні затемнення 1842 і 1860 рр. і описав ці явища. Велике місце в астрономічних роботах Ламонта посідають меридіанні спостереження положень слабких зір. В обсерваторії їх розпочав ще його попередник Зольднер. Ламонт опрацював і надрукував матеріали його досліджень. Сам він, разом із своїм асистентом, зробив спостереження майже 35 тис. зір, які були опубліковані в 10 випусках Каталога протягом 1866—1874 рр. Каталог Ламонта стоїть в одному ряду з каталогами Лаланда, Бесселя, Аргеландера як одне з найвищих досягнень позиційної астрономії XIX ст.
Коли 1840 р. було організовано міжнародну систему геомагнітних спостережень, Ламонт з ентузіазмом приєднався до цього проекту. На цей час він вже почав регулярні метеорологічні спостереження і провадив їх протягом 40 років за допомогою сконструйованого ним приладу для вимірювань і реєстрації даних. Ламонт розробив нові прилади і для магнітних вимірювань, написав низку статей з теорії цих інструментів. У 1841—1845 рр. виконував із своїми помічниками спостереження магнітних варіацій кожні 1—2 години, навіть вночі. У1856—1858 рр. їздив в експедиції до Франції, Іспанії, Португалії, Бельгії, Голландії, Данії. Невтомні регулярні дослідження земного магнетизму привели Ламонта до відкриття періодичності магнітних варіацій, яка збігається з періодичністю сонячних плям, що її відкрив 1843 р. С.Г. Швабе. Дослідження Ламонта були початком вивчення сонячно-земних зв’язків, велике значення котрих для нашої планети все більше підтверджується сучасною наукою.
Ламонта було обрано членом Баварської АН і зарубіжним членом Лондонського королівського товариства (1852).
М. Г. Родрігес
Джерело: Короткий астрономічний календар 1980
