Джакконі Ріккардо

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Джакконі Ріккардо (н. 6.X.1931 р.)

Dzhakkoni

Американський астроном Ріккардо Джакконі народився 6 жовтня 1931 р. у м. Генуя (Італія). Вищу освіту здобув у Міланському університеті — в 1954 р., захистивши дисертацію, став у цьому університеті асистентом професора фізики. З 1956 р. мешкає в США. До 1959 р. працював в університеті штату Індіана, а також у Принстонському університеті. Потім (до 1970 р.) — в Американській корпорації з науки і техніки в Кембриджі (з 1966 р. член ради директорів, а з 1969 р. — віце-президент). Упродовж 1970—1972 рр. був співробітником Гарвардської обсерваторії. У 1973—1983 рр. — професор астрономії Гарвардського університету і керівник відділу астрофізики високих енергій в Смітсонівському центрі астрофізики в Кембриджі (шт. Массачусетс). Протягом 1981—1991 рр. — директор наукового інституту космічного телескопа NASA (відповідав за розробку й будівництво Космічного телескопа імені Габбла) і професор університету Джонса Гопкінса в Балтиморі. З 1991 р. до 1999 р. — професор фізики й астрономії в Мілані, а також (у 1993—1999 рр.) — генеральний директор Європейської південної обсерваторії. Повершувшись 1999 р. до США, став президентом Об’єднаних університетів Вашингтона і професором-дослідником в університеті імені Джонса Гопкінса в Балтиморі.

Галузь наукових інтересів Ріккардо Джакконі — рентгенівська астрономія (є одним із її фундаторів). Лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 р. «за створення рентгенівської астрономії і винахід рентгенівського телескопа». Разом з Б. Россі запропонував (1960) будувати рентгенівські телескопи для позаатмосферної астрономії. Відкрив (1962) перші галактичні рентгенівські джерела, зокрема Скорпіон X-1.

Організатор і керівник космічних рентгенівських обсерваторій «Ухуру» (1970) і «Айнштайн» (1978), сприяв запуску рентгенівського супутника ROSAT (1990). Головний дослідник рентгенівської обсерваторії «Чандра» (1999).

На честь науковця названо астероїд 3371 Джакконі.