Джонсон Лестер Гарольд (17.IV.1921 — 2.IV.1980)

Американський астроном Гарольд Лестер Джонсон народився 17 квітня 1921 р. у Денвері (шт. Колорадо). Здобув (1942) вищу освіту в Денверському університеті. Протягом 1942—1945 рр. працював у Массачусетському технологічному інституті, потім — у Лікській, Ловеллівській, Вошбернській і Єркській обсерваторіях. У 1952—1959 роках — астроном Ловеллівської обсерваторії. Протягом 1959—1962 рр. — професор астрономії Техаського університету. З 1962 р. — професор Аризонського університету й астроном Стюардовської обсерваторії цього університету. З 1969 р. був також професором Астрономічного інституту Національного університету в Мехіко (Мексика).

Галузь наукових інтересів Гарольда Джонсона — зоряна фотометрія. Один із засновників інфрачервоної астрономії. Створив (1953) разом з Вільямом Морганом і Д. Гаррісом триколірну широкосмугову електрофотометричну систему для видимої та ближньої ультрафіолетової ділянки спектру (систему U, B, V), ухвалену як міжнародний стандарт для зоряної фотометрії. Виконав у цій системі багато дуже точних спостережень зір і побудував діаграми Герцшпрунга—Рессела, які використали інші дослідники для вивчення зоряної еволюції. Відкрив (1964) надлишкове інфрачервоне випромінювання квазара 3С 273.

Гарольд Лестер Джонсон помер 2 квітня 1980 р. в Мехіко.