Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Еддінґтон Стенлі Артур (28.ХII.1882 — 22.XI.1944)

 

Eddington 

Англійський астроном і фізик Артур Стенлі Еддінґтон народився 28 грудня 1882 р. в Кендалі (графство Вестморленд, Англія). У 1905 р. закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. Упродовж 1906—1913 рр. працював старшим асистентом у Гринвіцькій обсерваторії, а з 1914 р. директором обсерваторії Кембриджського університету.

 

Автор фундаментальних результатів у таких розділах астрофізики, як внутрішня будова зір та їхніх атмосфер, пульсації зір, стану міжзоряної матерії, руху і розподілу зір в Галактиці. Зокрема, розробив модель зорі (стандартна модель Еддінґтона), механічна рівновага якої визначається балансом між силою тяжіння і силами газового і променистого тиску; розрахував діаметри деяких червоних гігантів, згодом підтверджені інтерферометричними вимірами; розвинув теорію утворення ліній поглинання; обчислив температуру і густину міжзоряної речовини. Опублікував (1926) твір «Внутрішня будова зір», в якому узагальнив всі дослідження з даного питання і вказав шляхи подальшого розвитку теорії.

 

Зробив істотний внесок в інтерпретацію і розробку теорії відносності Айнштайна, одним із перших усвідомивши її значення і революційний характер (А. Айнштайна вважав Еддінґтона кращим інтерпретатором загальної теорії відносності). Здійснив першу експериментальну перевірку одного з передбачень цієї теорії — під час повного затемнення Сонця в 1919 р. виявив відхилення променів світла зір у полі тяжіння Сонця.

 

В останні роки життя багато працював над створенням теорії, що об’єднала б квантову фізику й теорію відносності. У 1921—1923 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства, Лондонського фізичного товариства (1930—1932). Протягом 1938—1944 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2761 Еддінґтон.

 

Артур Стенлі Еддінґтон помер 22 листопада 1944 р. в Кембриджі (Англія).

 

Докладніше про Артура Еддінґтона

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1