Еддінґтон Стенлі Артур

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Еддінґтон Стенлі Артур (28.ХII.1882 — 22.XI.1944)

Eddington

Англійський астроном і фізик Артур Стенлі Еддінґтон народився 28 грудня 1882 р. в Кендалі (графство Вестморленд, Англія). У 1905 р. закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. Упродовж 1906—1913 рр. працював старшим асистентом у Гринвіцькій обсерваторії, а з 1914 р. директором обсерваторії Кембриджського університету.

Автор фундаментальних результатів у таких розділах астрофізики, як внутрішня будова зір та їхніх атмосфер, пульсації зір, стану міжзоряної матерії, руху і розподілу зір в Галактиці. Зокрема, розробив модель зорі (стандартна модель Еддінґтона), механічна рівновага якої визначається балансом між силою тяжіння і силами газового і променистого тиску; розрахував діаметри деяких червоних гігантів, згодом підтверджені інтерферометричними вимірами; розвинув теорію утворення ліній поглинання; обчислив температуру і густину міжзоряної речовини. Опублікував (1926) твір «Внутрішня будова зір», в якому узагальнив всі дослідження з даного питання і вказав шляхи подальшого розвитку теорії.

Зробив істотний внесок в інтерпретацію і розробку теорії відносності Айнштайна, одним із перших усвідомивши її значення і революційний характер (А. Айнштайна вважав Еддінґтона кращим інтерпретатором загальної теорії відносності). Здійснив першу експериментальну перевірку одного з передбачень цієї теорії — під час повного затемнення Сонця в 1919 р. виявив відхилення променів світла зір у полі тяжіння Сонця.

В останні роки життя багато працював над створенням теорії, що об’єднала б квантову фізику й теорію відносності. У 1921—1923 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства, Лондонського фізичного товариства (1930—1932). Протягом 1938—1944 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2761 Еддінґтон.

Артур Стенлі Еддінґтон помер 22 листопада 1944 р. в Кембриджі (Англія).

Докладніше про Артура Еддінґтона