Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі

18 червня 2024

 

Наприкінці 2019 року раніше нічим не примітна галактика SDSS1335+0728 раптом почала сяяти яскравіше, ніж будь-коли раніше. Щоб зрозуміти чому, астрономи використали дані спостережень кількох космічних і наземних обсерваторій, зокрема Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), щоб відстежити, як змінюється яскравість галактики. Виконане дослідження дало змогу дійти висновку, що вони є свідками змін, яких раніше не бачили в галактиці — ймовірно, це результат раптового пробудження масивної чорної діри в її ядрі.

Докладніше:

Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко

16 червня 2024

 

Одна з головних наукових цілей обсерваторій наступного покоління (наприклад, космічного телескопа Джеймса Вебба) — спостереження за першими галактиками у Всесвіті — тими, що існували під час Космічного світанку (Cosmic Dawn). В цей період у нашому всесвіті утворилися перші зорі, галактики та чорні діри, приблизно через 50 мільйонів — 1 мільярд років після Великого Вибуху. З’ясувавши, як ці галактики формувалися та еволюціонували протягом найдавніших космологічних періодів, астрономи матимуть повну картину того, як Всесвіт змінювався з часом.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Еддінґтон Стенлі Артур (28.ХII.1882 — 22.XI.1944)

 

Eddington 

Англійський астроном і фізик Артур Стенлі Еддінґтон народився 28 грудня 1882 р. в Кендалі (графство Вестморленд, Англія). У 1905 р. закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. Упродовж 1906—1913 рр. працював старшим асистентом у Гринвіцькій обсерваторії, а з 1914 р. директором обсерваторії Кембриджського університету.

 

Автор фундаментальних результатів у таких розділах астрофізики, як внутрішня будова зір та їхніх атмосфер, пульсації зір, стану міжзоряної матерії, руху і розподілу зір в Галактиці. Зокрема, розробив модель зорі (стандартна модель Еддінґтона), механічна рівновага якої визначається балансом між силою тяжіння і силами газового і променистого тиску; розрахував діаметри деяких червоних гігантів, згодом підтверджені інтерферометричними вимірами; розвинув теорію утворення ліній поглинання; обчислив температуру і густину міжзоряної речовини. Опублікував (1926) твір «Внутрішня будова зір», в якому узагальнив всі дослідження з даного питання і вказав шляхи подальшого розвитку теорії.

 

Зробив істотний внесок в інтерпретацію і розробку теорії відносності Айнштайна, одним із перших усвідомивши її значення і революційний характер (А. Айнштайна вважав Еддінґтона кращим інтерпретатором загальної теорії відносності). Здійснив першу експериментальну перевірку одного з передбачень цієї теорії — під час повного затемнення Сонця в 1919 р. виявив відхилення променів світла зір у полі тяжіння Сонця.

 

В останні роки життя багато працював над створенням теорії, що об’єднала б квантову фізику й теорію відносності. У 1921—1923 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства, Лондонського фізичного товариства (1930—1932). Протягом 1938—1944 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2761 Еддінґтон.

 

Артур Стенлі Еддінґтон помер 22 листопада 1944 р. в Кембриджі (Англія).

 

Докладніше про Артура Еддінґтона

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1