Ейнасто Яан Ельмарович (н. 23.II.1929 р.)

Естонський радянський астроном Яан Ельмарович Ейнасто народився 23 лютого 1929 р. у м. Тарту. Закінчивши (1952) Тартуський університет, став до роботи в Тартуській обсерваторії. Протягом 1977—1998 рр. — завідувач сектором астрофізики Інституту фізики і астрономії Естонської академії наук. З 1977 р. — завідувач сектором фізики галактик Інституту астрофізики і фізики атмосфери Естонської академії наук. Упродовж 1992—1995 — професор космології в Тартуському університеті.

Галузь наукових інтересів Яана Ейнасто — галактична й позагалактична астрономія, космологія, астрономічне приладобудування. Розвинув загальні методи побудови моделей галактик на основі кінематичних та фотометричних спостережень. Теоретично виявив у найближчих до нас галактик явне зростання відношення маси до світності зі збільшенням відстані від центру галактик до периферії й пояснив це (спільно з А. Каазіком і Е. Сааром) як ознаку існування раніше невідомої складової галактик — масивних протяжних невидимих корон (прихованої маси). Показав (спільно з М. Йїевеером і Е. Таго), що галактики і скупчення галактик мають тенденцію групуватися в тонкі довгасті або сплощені утворення — надскупчення галактик. Ці надскупчення, з’єднуючись і розгалужуючись, утворюють у просторі комірчасті структури. Розвинув теорію автоматичних та напівавтоматичних телескопів для спостереження штучних супутників Землі, запропонував чотиривісний спосіб монтування телескопа для спостереження за рухом супутників, розробив методику створення оптимального теплового режиму астрономічних веж і куполів.

На честь науковця названо астероїд 11577 Ейнасто.