Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Енгельгардт Василь Павлович (29.VII.1828 — 6.V.1915)

 

Enhelhard 

Російський астроном Василь Павлович Енгельгардт народився 29 липня 1828 р. у Смоленську. Закінчивши (1847) Петербурзьке училище правознавства, працював в урядових департаментах. 1853 р. вийшов у відставку й розпочав астрономічні дослідження. У 1875 р. оселився в Дрездені, де на власні кошти побудував (1879) обсерваторію. Працював у ній самотужки, без помічників, до 1897 р.

 

Галузь наукових інтересів Василя Енгельгардта — комети, астероїди, туманності й зоряні скупчення. Упродовж 1879—1894 рр. виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. Cпостерігав (з 1883 р.) туманності й зоряні скупчення — уклав каталог понад 400 туманностей. З 1886 р. спостерігав 829 зір з каталогу Брадлея з метою виявлення у них зір-супутників.

 

Наприкінці XIX ст. подарував астрономічні інструменти своєї обсерваторії Казанському університетові. Для цих інструментів поблизу м. Казані спорудили (1901) нову обсерваторію, яку згодом назвали іменем Енгельгардта (брав активну участь у будівництві й організації роботи нової обсерваторії, а в заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Василь Павлович Енгельгардт помер 6 травня 1915 р. у Дрездені (Німеччина).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1