Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Енгельгардт Василь Павлович (29.VII.1828 — 6.V.1915)

 

Enhelhard 

Російський астроном Василь Павлович Енгельгардт народився 29 липня 1828 р. у Смоленську. Закінчивши (1847) Петербурзьке училище правознавства, працював в урядових департаментах. 1853 р. вийшов у відставку й розпочав астрономічні дослідження. У 1875 р. оселився в Дрездені, де на власні кошти побудував (1879) обсерваторію. Працював у ній самотужки, без помічників, до 1897 р.

 

Галузь наукових інтересів Василя Енгельгардта — комети, астероїди, туманності й зоряні скупчення. Упродовж 1879—1894 рр. виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. Cпостерігав (з 1883 р.) туманності й зоряні скупчення — уклав каталог понад 400 туманностей. З 1886 р. спостерігав 829 зір з каталогу Брадлея з метою виявлення у них зір-супутників.

 

Наприкінці XIX ст. подарував астрономічні інструменти своєї обсерваторії Казанському університетові. Для цих інструментів поблизу м. Казані спорудили (1901) нову обсерваторію, яку згодом назвали іменем Енгельгардта (брав активну участь у будівництві й організації роботи нової обсерваторії, а в заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Василь Павлович Енгельгардт помер 6 травня 1915 р. у Дрездені (Німеччина).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1