Ґалілей Ґалілео (15.II.1564 — 8.I.1642)
Італійський фізик, механік і астроном, один з фундаторів природознавства Ґалілео Ґалілей народився 15 лютого 1564 р. в Пізі. Вже у 25-річному віці став професором математики Пізанського університету. Першим у 1609 р. використав підзорну трубу для астрономічних спостережень. Опублікував їхні результати в «Зоряному віснику» 1.03.1610 р. Ця робота, що підривала основи птолемеєвої системи світу, стала сенсацією. Реакція церковних кіл була жорстокою: в 1615 р. Ґ. Ґалілей постав перед інквізицією, а через рік від нього зажадали відмовитися від геліоцентричної моделі Коперника.
Це змусило Ґаліля зайнятися іншими дослідженнями, але зрештою він повернувся до своїх старих ідей. 22.02.1632 р. науковець офіційно оприлюднив працю «Діалог про дві системи світу — птолемеєву і коперникову», у якій подавав обидві моделі, але сам був явно на боці Коперника.
У 1633 р. в Римі інквізиція почала проти Ґалілея судовий процес: його піддали важким допитам і змусили привселюдно, у церкві, навколішки зректися від своїх наукових поглядів. «Діалог» був заборонений, а Ґалілей оголошений «в’язнем інквізиції» із забороною вести розмови про вчення Коперника і друкувати будь-що.
Перебуваючи на засланні поблизу Флоренції, напівсліпий, він продиктував своїм учням «Бесіди і математичні докази, що стосуються двох нових галузей науки і мають відношення до механіки і місцевого руху», свою головну роботу про закони механіки.
Наукової роботи Ґалілей не припиняв до останніх днів життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, ділянка на Ганімеді, астероїд 697 Галілея, автоматична міжпланетна станція NASA «Галілео» (упродовж 1989—2003 рр. досліджувала Юпітер), європейська система супутникової навігації «Galileo».
Ґалілео Ґалілей помер 8 січня 1642 р. в Арчетрі (неподалік від Флоренції). У 1737 р. прах Ґ. Ґалілея був перенесений у Флоренцію і поховий у церкві Санта-Кроче, поруч з Мікеланджело.
