Ґолдберґ Лео

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Ґолдберґ Лео (26.I.1913 — 1.XI.1987)

Goldberg

Американський астроном Лео Ґолдберґ народився 26 січня 1913 р. у Брукліні (Нью-Йорк). Вищу освіту здобув (1934) у Гарвардському університеті, а далі працював у ньому протягом 1934—1941 рр. Упродовж 1941—1960 рр. працював у Мічиганському університеті (з 1946 р. — професор, директор університетської обсерваторії). З 1960 р. до 1973 р. — професор астрономії (з 1973 р. — почесний професор) Гарвардського університету і директор Гарвардської обсерваторії (1966—1971). Протягом 1960—1966 рр. також співробітник Смітсоновської астрофізичної обсерваторії. У 1971—1977 рр. — директор (з 1977 — почесний директор) Національної обсерваторії Кітт-Пік. Упродовж 1967—1970 рр. очолював Раду з астрономічних програм при Національному управлінні з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

Галузь наукових інтересів Лео Ґолдберґа — теоретична й прикладна астроспектроскопія. Виконав багато досліджень фізичних умов і вмісту хімічних елементів у сонячній атмосфері й атмосферах інших зір. Досліджував втрату маси холодними гігантами, будову й динаміку навколозоряних оболонок. Розробляв інструменти для астрономічних спостережень з допомогою космічних апаратів (орбітальні телескопи, ультрафіолетові спектрометри). Велика частина його наукової роботи була виконана за допомогою спостережень з космічних апаратів, зокрема орбітальної космічної станції «Скайлеб».

Протягом 1961—1973 рр. був редактором видання «Annual Review of Astronomy and Astrophysics». У 1958—1964 рр. — віце-президент, а в 1973—1976 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. Голова Астрономічної секції Національної академії наук США (1977—1980).

Лео Ґолдберґ помер 1 листопада 1987 р. у США.