Ґрінстейн Джессі Леонард

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Ґрінстейн Джессі Леонард (15.X.1909 — 21.X.2002)

Grinstein

Американський астроном Леонард Джессі Ґрінстейн народився 15 жовтня 1909 р. в Нью-Йорку. Закінчивши (1929) Гарвардський університет, розпочав підприємницьку діяльність, але повернуся в Гарвард й упродовж 1934—1937 рр. здобув астрономічну освіту. Протягом 1937—1948 рр. працював в Єркській обсерваторії (з 1939 р. до 1948 р. — також в обсерваторії Макдональд). З 1948 р. — співробітник обсерваторій Маунт-Вільсон і Маунт-Паломар. Упродовж 1949—1972 рр. — також професор Каліфорнійського технологічного інституту (пішов у відставку офіційно у 1980 р.).

Галузь наукових інтересів Леонарда Ґрінстейна — зорі й міжзоряне середовище. Одним з перших спробував (1937) визначити розміри пилових часток в міжзоряному просторі. Пояснив поляризацію випромінювання зір за рахунок орієнтації пилинок в міжзоряному магнітному полі (механізм Дейвіса—Ґрінстейна). Досліджував дифузне випромінювання в Галактиці.

З 1939 р. активно досліджував хімічний склад зоряних атмосфер з метою вивчення процесів утворення та еволюції хімічних елементів у Всесвіті. Розробив спектральну класифікацію білих карликів, визначив температури, радіуси й маси багатьох з них. Був учасником перших робіт з оптичного ототожнення квазарів за їх спектрами.

На честь науковця названо астероїд 4612 Ґрінстейн.

Леонард Джессі Ґрінстейн помер 21 жовтня 2002 р.