Гейл Еллері Джордж (29.VI.1868 — 21.II.1938)

Американський астроном Джордж Еллері Гейл народився 29 червня 1868 р. в Чикаго. Вищу освіту здобув (1890) у Массачусетському технологічному інституті. Мав власну невелику астрономічну обсерваторію у Кенвуді (виконував спостереження в ній до 1896 р.). Упродовж 1892—1905 рр. працював у Чиказькому університеті (з 1897 р. — професор) й був (1895—1905) першим очільником Єркської обсерваторії. У 1904—1923 рр. — перший директор обсерваторії Маунт-Вілсон (1923 р. — почесний директор).

Галузь наукових інтересів Джорджа Гейла — Сонце. Винайшов (1889) спектрогеліограф — прилад, що дозволяє фотографувати хромосферу Сонця поза затемнень (з його допомогою уперше (1892) отримав знімки протуберанців, а також відкрив темні водневі флокули). Відкрив (1908) магнітне поле в сонячних плямах і виконав перші дослідження з виявлення загального магнітного поля Сонця.

Дж. Гейл мав неабиякий талант організатора — у 1895 р. він заснував журнал «Astrophysical Journal» і разом з Джеймсом Кілером був його першим редактором; він умовив чиказького трамвайного магната Чарлза Єркса фінансувати будівництво найбільшого в світі 40-дюймового рефрактора; йому вдалося отримати від Інституту Карнегі у Вашингтоні кошти для створення сонячної обсерваторії на горі Вілсон в Каліфорнії.

Наприкінці 20-х років минулого століття Гейл почав активно втілювати ідею створення 5-метрового телескопа (цей рефлектор на горі Паломар поблизу обсерваторії Маунт-Вілсон став до ладу 1948 р. і був названий на честь Гейла).

Джордж Гейл був активним прихильником міжнародної співпраці астрономів — став одним з організаторів перших міжнародних конгресів астрономів, що, зрештою, привело до заснування (1919) Міжнародного астрономічного союзу. Він запропонував (1918) створити Міжнародну дослідницьку раду (з 1931 р. — Міжнародна рада наукових спілок). У 1931—1934 рр. Дж. Гейл був її президентом.

На честь науковця названо астероїд 1024 Гейл.

Джордж Еллері Гейл помер 21 лютого 1938 р. в Пасадені (шт. Каліфорнія).