Гершель Вільям

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Гершель Вільям (15.ХI.1738 — 25.VIII.1822)

Hershel Viliam

Англійський астроном і оптик Вільям Гершель народився 15 листопада 1738 р. в Ганновері (Німеччина). Здобув домашню освіту. У 1757 р. переїхав в Англію, де став відомим музикантом і композитором, учителем музики. Астрономію і математику вивчив самостійно. Спостереження неба почав у 1773 р. Виготовив сотні дзеркал для телескопів і багато телескопів: наприклад у 1786—1789 рр. — унікальний тоді 12-метровий рефлектор з діаметром дзеркала 122 см. 13 березня 1781 р. відкрив нову планету — Уран. Активно вивчав Сонячну систему, проте головним напрямком досліджень Гершеля була зоряна астрономія, основоположником якої його заслужено вважають.

У 1783 р. виявив рух Сонячної системи в просторі в напрямку до зорі λ Геркулеса. Встановив існування подвійних і кратних фізичних систем зір. Вперше в 1785 р. намітив загальну форму нашої Галактики, зробив оцінку її розмірівйвисловив припущення, що вона є одним з багатьох зоряних «островів» у Всесвіті. Компактні зоряні згущення трактував як реальні скупчення зір.

Найбільшою заслугою Гершеля вважають вивчення туманностей. Три опубліковані Гершелем каталоги містять опис понад 2500 відкритихним туманностей і зоряних скупчень. У 1791 р. висловив ідею про можливе згущення туманної матерії в зорій групи зір. Вивчаючи сонячний спектр, у 1800 р. відкрив інфрачервоні промені.

У 1820—1822 рр. Гершель був першим президентом Королівського астрономічного товариства. На честь науковця названо кратери на Місяці, Марсі та Мімасі (супутник Сатурна), астероїд 2000 Гершель, а також космічний телескоп «Гершель».

Вільям Гершель помер 25 серпня 1822 р. у м. Слау (неподалік від Лондона).

Докладніше про Вільяма Гершеля