Герцшпрунг Ейнар

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

Hertzshprung

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга