Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вчені вперше безпосередньо виявили атмосферне розпилення на Марсі

03 червня 2025
Kоманда планетологів, астрофізиків та дослідників космічних польотів, що співпрацює з кількома установами в США та однією у Франції, вперше безпосередньо виявила атмосферне розпилення на Марсі.
У своїй статті, опублікованій у журналі Science Advances, група дослідників описує, як вони використовували дані зонда MAVEN NASA, щоб визначити, що щільність аргону в частині марсіанської атмосфери змінюється залежно від поведінки сонячного вітру та його електричного поля, порівняно з щільністю аргону на різних висотах, яка залишається постійною, і пояснює, чому це свідчить про атмосферне розпилення на Марсі.
Атмосферне розпилення – це процес, за якого іони сонячного вітру викидають частинки планетарної атмосфери в космос. Вчені, які вивчають Марс, давно підозрюють, що атмосферне розпилення відіграло важливу роль у тому, що планета стала одночасно холодною та сухою. Вони зазначають, що атмосферне розпилення на Марсі було б можливим через відсутність на ньому магнітного поля на всій планеті.
Read more

Пошук інформації на порталі

 

Герцшпрунг Ейнар (8.Х.1873 — 21.Х.1967)

 

Hertzshprung 

Данський астроном Ейнар Герцшпрунг народився 8 жовтня 1873 р. у Фредеріксберзі. У 1898 р. закінчив Копенгагський політехнічний інститутт за фахом інженер-хімік. До 1901 р. працював хіміком у Петербурзі. Після чого повернувся в Данію і захопився астрономією (виконував фотографічні спостереження різноманітних об’єктів на телескопах обсерваторії університету та обсерваторії Уранія в Копенгагені). На запрошення Карла Шварцшільда став (1909) професором Ґеттінґенського університету, а також почав працювати у Потсдамській астрофізичній обсерваторії. У 1919 р. перейшов до Лейденської обсерваторії у Голландії. Упродовж 1935—1944 рр. був директором цієї обсерваторії. З 1944 р. оселився в Данії у невеликому місті Толлосе, недалеко від університетської обсерваторії, де продовжував астрономічні дослідження майже до смерті.

 

Основні наукові праці належать до астрофізики і зоряної астрономії. Протягом 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів й зір-карликів і показав, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різні світності. Першим побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Плеяди і Гіади (після того як Г.Н. Ресселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір з відомими на той час відстанями її назвали діаграмою Герцшпрунга—Рессела). Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

 

Герцшпрунг виконав величезну кількість вимірів подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску. У 1911 р. з’ясував, що Полярна зоря є цефеїдою.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1693 Герцшпрунг.

 

Ейнар Герцшпрунг помер 21 жовтня 1967 р. у м. Толлосе (Данія).

 

Докладніше про Ейнара Герцшпрунга

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1