Горребоу Нільсен Педер

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Горребоу Нільсен Педер (14.V.1679 — 15.IV.1764)

Horrebou

Данський астроном Педер Нільсен Горребоу народився 14 травня 1679 р. у м. Легстері. Здобув (1716) вищу освіту в Копенгагенському університеті. Чотири роки працював у Копенгагенській обсерваторії помічником відомого данського астронома Оле Ремера (після смерті свого вчителя продовжив його дослідження, що стосувалися, головно, точного визначення положень зір). З 1714 р. — професор математики Копенгагенського університету і директор обсерваторії. У 1738—1739 рр. і 1747—1748 рр. — ректор Копенгагенського університету.

У книзі «Основи астрономії» (1734—1735) умістив дані спостережень точних положень зір, зроблених Ремером і ним самим (ці матеріали невдовзі використав Т. Майєр для визначення власних рухів зір). Ім’я Горребоу пов’язане також з однією із перших спроб вимірювання річного паралакса зір — у книзі «Тріумфуючий Коперник» (1727) він повідомив про те, що, використавши проведені Ремером спостереження Сиріуса й Веги, йому вдалося визначити переміщення на небесній сфері цих зір внаслідок орбітального руху Землі. Пізніше, щоправда, було показано: знайдене Горребоу значення паралакса помилкове, оскільки він не враховував вплив температури на інструменти. Горребоу розробив також новий метод визначення широти, написав кілька підручників з астрономії, математики, навігації. На честь науковця названо кратер на Місяці.

Педер Нільсен Горребоу помер 15 квітня 1764 р. у м. Копенгаген (Данія).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя