Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Горребоу Нільсен Педер (14.V.1679 — 15.IV.1764)

 

Horrebou 

Данський астроном Педер Нільсен Горребоу народився 14 травня 1679 р. у м. Легстері. Здобув (1716) вищу освіту в Копенгагенському університеті. Чотири роки працював у Копенгагенській обсерваторії помічником відомого данського астронома Оле Ремера (після смерті свого вчителя продовжив його дослідження, що стосувалися, головно, точного визначення положень зір). З 1714 р. — професор математики Копенгагенського університету і директор обсерваторії. У 1738—1739 рр. і 1747—1748 рр. — ректор Копенгагенського університету.

 

У книзі «Основи астрономії» (1734—1735) умістив дані спостережень точних положень зір, зроблених Ремером і ним самим (ці матеріали невдовзі використав Т. Майєр для визначення власних рухів зір). Ім’я Горребоу пов’язане також з однією із перших спроб вимірювання річного паралакса зір — у книзі «Тріумфуючий Коперник» (1727) він повідомив про те, що, використавши проведені Ремером спостереження Сиріуса й Веги, йому вдалося визначити переміщення на небесній сфері цих зір внаслідок орбітального руху Землі. Пізніше, щоправда, було показано: знайдене Горребоу значення паралакса помилкове, оскільки він не враховував вплив температури на інструменти. Горребоу розробив також новий метод визначення широти, написав кілька підручників з астрономії, математики, навігації. На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Педер Нільсен Горребоу помер 15 квітня 1764 р. у м. Копенгаген (Данія).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1