Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

 

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ікаунієкс Яніс (28.IV.1912 — 27.IV.1969)

 Ikauniieks

 

Латвійський астроном Яніс Ікаунієкс народився 28 квітня 1912 р. у Ризі. Закінчивши (1937) Латвійський університет, до 1944 р. працював учителем в школі, а далі навчався в аспірантурі Московського університету й одночасно був викладачем в в Латвійському університеті. У 1946 р. ініціював створення сектора астрономії в Інституті фізики і математики Академії наук (АН) Латвійської РСР. Цей сектор згодом виріс у Радіоастрофізічну обсерваторію АН Латвійської РСР (тепер — обсерваторія Балдоне), яку Ікаунієкс очолював до кінця життя.

 

Наукові інтереси Яніса Ікаунієкса — зорі (червоні гіганти). Дослідив просторовий розподіл і кінематичні характеристики червоних гігантів. Очолював фотометричні дослідження червоних зір, керував роботою зі створення каталогу їхніх власних рухів.

 

Багато уваги приділяв науково-популяризаторській роботі. Ініціював створення Ризького відділення Всесоюзного Астрономічно-геодезичного товариства (у 1947—1961 рр. його перший очільник). Був (1958—1969)  першим відповідальним редактором квартальника «Зоряне небо» — одного з перших астрономічного науково-популярного видання в колишньому Радянському Союзі.

 

На честь науковця названо астероїд 284984 Ікаунієкс.

 

Яніс Ікаунієкс помер 27 квітня 1969 р. у м. Рига (Латвія) й похований на території створеної ним Балдонської обсерваторії неподалік від павільйону телескопа Шмідта.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1