Камінський Міхал

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Камінський Міхал (24.XI 1879 — 18.IV 1973)

Kaminskyi

Російський і польський астроном Міхал Камінський народився 24 листопада 1879 р. в Могильовській губернії (тепер Білорусія). Закінчивши (1903) Петербурзький університет, працював упродовж 1903—1908 рр. у Пулковській обсерваторії. У 1909—1914 рр. — науковий співробітник гідрографічного відділу російського військово-морського флоту. Протягом 1914—1920 рр. — астроном військового порту в м. Владивосток (з 1919 р. — також начальник Морської обсерваторії, яку він заснував там). На запрошення гідрографічного відділу японського морського флоту у 1920—1922 рр. працював у Токіо. У 1922 р. переїхав до Польщі. З 1923 р. — професор астрономії Варшавського університету і директор університетської обсерваторії. У 1935 р. організував астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван в Карпатах. У 1945—1963 рр. виконував науково-дослідну роботу в Кракові. 1963 р. повернувся до Варшави, де продовжував свої наукові дослідження.

Галузь наукових інтересів Міхала Камінського — комети (засновник польської кометної школи). Вивчав руху комет Вольфа 1 і Галлея. Побудував теорію руху комети Вольфа 1 з урахуванням збурень від шести планет (від Венери до Урана) і негравітаціонних ефектів. Розробив новий метод, що дає змогу оцінювати планетні збурення кометної орбіти, і застосував його для вивчення руху комети Галлея на великому інтервалі часу. Виконав низку досліджень з гідрографії, земного магнетизму, астрометрії та метеорології.

На честь науковця комета 14P/Вольфа з 1971 р. має назву «комета Вольфа—Камінського».

Міхал Камінський помер 18 квітня 1973 р. у Варшаві (Польща).