Хайкін Семен Еммануїлович (21.VIII.1901 — 30.VII.1968)

Російський радянський фізик і радіоастроном Семен Еммануїлович Хайкін народився 21 серпня 1901 р. в Мінську (Білорусія). Здобув (1928) вищу освіту в Московському університеті. Протягом 1930—1946 рр. працював у Московському університеті (з 1935 р. — професор). Упродовж 1945—1953 рр. — співробітник Фізичного інституту Академії наук СРСР (завідувач сектором радіоастрономії в лабораторії коливань).

Галузь наукових інтересів Семена Хайкіна — радіоастрономія. Фундатор радянської експериментальної радіоастрономії. Очолював (1947) експедицію до Бразилії, де вперше в світі було виконано спостереження повного затемнення Сонця в радіодіапазоні. Відкрив радіовипромінювання сонячної корони.

Керував (1948—1949) створенням першої радянської радіоастрономічної станції в Криму. Створив (1953) у Пулковській обсерваторії відділ радіоастрономії, яким завідував до кінця життя. Керував (1956) спорудженням в Пулковській обсерваторії радіотелескопа з антеною змінного профілю. З його допомогою виконав багато досліджень Сонця, Місяця, планет і позагалактичних об’єктів у радіодіапазоні. Керував розробкою проекту радіотелескопа РАТАН-600.

Семен Еммануїлович Хайкін помер 30 липня 1968 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).