Кірхгоф Густав Роберт

Останні новини

Це не супутник! Науковці сумніваються у виявленні першого екзосупутника

09 грудня 2023

Хоча каталог екзопланет містить понад 5000 відомих світів, відкриття екзосупутника — це зовсім інша історія.

У новому дослідженні дует вчених слідує за Обі-Ваном Кенобі із «Зоряні війни: Нова надія» щодо повідомлення про виявлення двох супутників, які обертаються навколо планет за межами Сонячної системи. Коротше кажучи, вони не впевнені, що перші в історії людства виявлення екзосупутника точні. Висновки з дослідження також показують: такі супутники загалом можуть проявляти себе лише в тому разі, якщо вони дуже великі.

Докладніше:

Землеподібні планети можуть утворюватися в незвичайних умовах

02 грудня 2023

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.

Докладніше:

Кірхгоф Густав Роберт (12.III.1824 — 17.X.1887)

Kirkhhof

Німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф народився 12 березня 1824 р. у м. Кеніґсберґ (тепер Калінінград, Росія). Вищу освіту здобув (1846) у Кеніґсберзькому університеті. З 1847 р. — приват-доцент в Берлінському університеті. У 1850—1854 рр. — професор університету в Бреславлі (нині Вроцлав, Польща). До 1874 р. — професор в Гейдельберзькому, а з 1875 р. — Берлінському університетах.

Найважливіший внесок Густава Кірхгофа в астрономію полягає в тому, що він (разом з німецьким вченим Бунзеном) заклав основи спектрального аналізу — методу дослідження, який уможливив появу астрофізики. Також виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи присутні в атмосфері Сонця. Запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, де всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими ділянками в цій атмосфері. Встановив (1859) один із законів випромінювання (закон Кірхгофа), що є також важливим для астрофізики.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 10358 Кірхгоф.

Густав Роберт Кірхгоф помер 17 жовтня 1887 р. в Берліні.

Докладніше про Густава Кірхгофа