Кірхгоф Густав Роберт

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Кірхгоф Густав Роберт (12.III.1824 — 17.X.1887)

Kirkhhof

Німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф народився 12 березня 1824 р. у м. Кеніґсберґ (тепер Калінінград, Росія). Вищу освіту здобув (1846) у Кеніґсберзькому університеті. З 1847 р. — приват-доцент в Берлінському університеті. У 1850—1854 рр. — професор університету в Бреславлі (нині Вроцлав, Польща). До 1874 р. — професор в Гейдельберзькому, а з 1875 р. — Берлінському університетах.

Найважливіший внесок Густава Кірхгофа в астрономію полягає в тому, що він (разом з німецьким вченим Бунзеном) заклав основи спектрального аналізу — методу дослідження, який уможливив появу астрофізики. Також виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи присутні в атмосфері Сонця. Запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, де всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими ділянками в цій атмосфері. Встановив (1859) один із законів випромінювання (закон Кірхгофа), що є також важливим для астрофізики.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 10358 Кірхгоф.

Густав Роберт Кірхгоф помер 17 жовтня 1887 р. в Берліні.

Докладніше про Густава Кірхгофа