Кірхгоф Густав Роберт (12.III.1824 — 17.X.1887)

Німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф народився 12 березня 1824 р. у м. Кеніґсберґ (тепер Калінінград, Росія). Вищу освіту здобув (1846) у Кеніґсберзькому університеті. З 1847 р. — приват-доцент в Берлінському університеті. У 1850—1854 рр. — професор університету в Бреславлі (нині Вроцлав, Польща). До 1874 р. — професор в Гейдельберзькому, а з 1875 р. — Берлінському університетах.

Найважливіший внесок Густава Кірхгофа в астрономію полягає в тому, що він (разом з німецьким вченим Бунзеном) заклав основи спектрального аналізу — методу дослідження, який уможливив появу астрофізики. Також виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи присутні в атмосфері Сонця. Запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, де всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими ділянками в цій атмосфері. Встановив (1859) один із законів випромінювання (закон Кірхгофа), що є також важливим для астрофізики.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 10358 Кірхгоф.

Густав Роберт Кірхгоф помер 17 жовтня 1887 р. в Берліні.

Докладніше про Густава Кірхгофа