Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Кірхгоф Густав Роберт (12.III.1824 — 17.X.1887)

 

Kirkhhof 

Німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф народився 12 березня 1824 р. у м. Кеніґсберґ (тепер Калінінград, Росія). Вищу освіту здобув (1846) у Кеніґсберзькому університеті. З 1847 р. — приват-доцент в Берлінському університеті. У 1850—1854 рр. — професор університету в Бреславлі (нині Вроцлав, Польща). До 1874 р. — професор в Гейдельберзькому, а з 1875 р. — Берлінському університетах.

 

Найважливіший внесок Густава Кірхгофа в астрономію полягає в тому, що він (разом з німецьким вченим Бунзеном) заклав основи спектрального аналізу — методу дослідження, який уможливив появу астрофізики. Також виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи присутні в атмосфері Сонця. Запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, де всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими ділянками в цій атмосфері. Встановив (1859) один із законів випромінювання (закон Кірхгофа), що є також важливим для астрофізики.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 10358 Кірхгоф.

 

Густав Роберт Кірхгоф помер 17 жовтня 1887 р. в Берліні.

 

Докладніше про Густава Кірхгофа

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1