Ламберт Генріх Йоганн

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Ламберт Генріх Йоганн (26.VIII.1728 — 25.IX.1777)

Lambert

Німецький фізик, астроном, математик і філософ Йоганн Генріх Ламберт народився 26 серпня 1728 р. у м. Мюлуз (Ельзас). Освіту здобув самотужки. Протягом 1748—1758 рр. працював домашнім вчителем. Виконував астрономічні спостереження в Цюриху. У Мюнхені брав участь в організації Баварської АН. Повернувшись до Швейцарії, брав участь у геодезичних роботах з уточнення кордону між Італією та Швейцарією. З 1765 р. до кінця життя працював у Берлінській академії наук.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламберта в астрономії — комети (їхні орбіти), будова Всесвіту. Розробив метод наближеної оцінки відстані від Землі до комети. Спробував визначити відстань до зір шляхом зіставлення їхньої яскравості. Один із засновників фотометрії. Запропонував першу теорію відбиття світла гладкими матовими поверхнями (запровадив термін альбедо — лат. білість). Вивчав атмосферну рефракцію. Дослідив особливості обертання Юпітера і Сатурна.

У книжці «Космологічні листи про устрій Всесвіту» (1761) розширив і поглибив попередні погляди на будову Всесвіту, а також виклав, розроблене ним, учення про структурну нескінченність Всесвіту. Розвинув ідею ієрархічної будови Всесвіту й зробив спробу визначити розміри окремих його систем з фотометричних розрахунків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 187 Ламберта.

Йоганн Генріх Ламберт помер 25 вересня 1777 р. в Берліні.

Докладніше про Йоганна Ламберта