Ламберт Генріх Йоганн

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Ламберт Генріх Йоганн (26.VIII.1728 — 25.IX.1777)

Lambert

Німецький фізик, астроном, математик і філософ Йоганн Генріх Ламберт народився 26 серпня 1728 р. у м. Мюлуз (Ельзас). Освіту здобув самотужки. Протягом 1748—1758 рр. працював домашнім вчителем. Виконував астрономічні спостереження в Цюриху. У Мюнхені брав участь в організації Баварської АН. Повернувшись до Швейцарії, брав участь у геодезичних роботах з уточнення кордону між Італією та Швейцарією. З 1765 р. до кінця життя працював у Берлінській академії наук.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламберта в астрономії — комети (їхні орбіти), будова Всесвіту. Розробив метод наближеної оцінки відстані від Землі до комети. Спробував визначити відстань до зір шляхом зіставлення їхньої яскравості. Один із засновників фотометрії. Запропонував першу теорію відбиття світла гладкими матовими поверхнями (запровадив термін альбедо — лат. білість). Вивчав атмосферну рефракцію. Дослідив особливості обертання Юпітера і Сатурна.

У книжці «Космологічні листи про устрій Всесвіту» (1761) розширив і поглибив попередні погляди на будову Всесвіту, а також виклав, розроблене ним, учення про структурну нескінченність Всесвіту. Розвинув ідею ієрархічної будови Всесвіту й зробив спробу визначити розміри окремих його систем з фотометричних розрахунків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 187 Ламберта.

Йоганн Генріх Ламберт помер 25 вересня 1777 р. в Берліні.

Докладніше про Йоганна Ламберта