Левер’є Жозеф Жан Урбен

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Левер’є Жозеф Жан Урбен (11.III.1811 — 23.IX.1877)

Leverie

Французький астроном Урбен Жан Жозеф Левер’є народився 11 березня 1811 р. у м. Сен-Ло (Нормандія). Здобувши (1833) вищу освіту в Політехнічній школі в Парижі, виконував дослідження в галузі хімії під керівництвом Жозефа Ґей-Люссака. У 1837—1846 рр. — викладач астрономії в Політехнічній школі. У 1846 р. очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, в 1849 р. — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араґо перейшов працювати у Паризьку обсерваторію (у 1854—1870 і 1872—1877 був директором цієї обсерваторії).

Галузь наукових інтересів Урбена Левер’є — небесна механіка. Опублікував (1839) результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи. Незалежно від Джона Адамса обчислив масу і орбіту невідомої планети, що збурює рух Урана (за координатами, вказаними Левер’є, її відкрив 23 вересня 1846 р. Йоганн Ґалле в Берлінській обсерваторії, планету згодом назвали Нептуном).

На підставі тривалих досліджень руху Меркурія показав (1859), що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38″ на століття), яку не можна пояснити впливом відомих тіл Сонячної системи (в зв’язку з цим передбачав існування планети (Вулкан), яка могла б викликати таке збурення). Планета Вулкан мала б лежати ближче до Сонця, ніж Меркурій (загадкову складову в русі перигелію Меркурія згодом пояснили на основі загальної теорії відносності). Низку інших робіт присвятив вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення астероїдів у результаті розпаду планети під дією приливних сил Юпітера.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна, астероїд 1997 Левер’є.

Урбен Жан Жозеф Левер’є помер 23 вересня 1877 р. в Парижі.

Докладніше про Урбена Левер’є