Ліндблад Бертіл

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Ліндблад Бертіл (26.XI.1895 — 26.VI.1965)

Lindblad

Шведський астроном Бертіл Ліндблад народився 26 листопада 1895 р. у м. Еребру. Закінчивши (1920) університет в Уппсалі, був на стажуванні (1920—1921) в США у Маунт-Вілсоновській, Гарвардській і Лікській обсерваторіях. Упродовж 1921—1927 рр. працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 р. — професор астрономії Шведської королівської академії наук і директор Стокгольмської обсерваторії, створеної під його керівництвом у 1927—1931 роках.

Галузь наукових інтересів Бертіла Ліндблада — будова і динаміка галактик і зоряних скупчень. Уперше (1926) сформулював концепцію обертання Галактики згідно з якою, всі тіла в ній належать до різних підсистем, що обертаються з різними швидкостями й по-різному сплюснуті. Оцінив період обертання і масу Галактики. Низку робіт присвятив вивченню спіральної структури і обертанню спіральних галактик. Виявив залежність величини поглинання в ультрафіолетовій частині спектру зір пізніх спектральних класів від їхньої світності й правильно визначив джерело поглинання. Розробив (1922) на основі цього відкриття метод визначення світності слабких холодних зір за спектрами з низькою дисперсією. Вивчав (1920) теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця. Уперше (1934) довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися й зростати шляхом акреції і що цей процес може відігравати велику роль в утворенні та еволюції зір.

У 1938—1939 і 1960—1961 роках президент Шведської королівської академії наук. Президент Міжнародного астрономічного союзу (1948—1952) і Міжнародної ради наукових союзів (1952—1955). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1448 Ліндбладія.

Бертіл Ліндблад помер 26 червня 1965 р. у м. Сальтшьобаден (Швеція).