Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір

30 листопада 2021

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір, які коли-небудь спостерігали астрономи. Відстань між цими об’єктами також набагато менша, ніж в будь-якої іншої, відомої нині, паринадмасивних чорних дір. Зрештою вони зіллються в одну гігантську чорну діру.

Докладніше:

Нове світло на процеси, що стоять за сонячними виверженнями

17 листопада 2021

Нові дослідження сильних магнітних полів, що утворюються всередині Сонця і спричиняють сильні виверження речовини з його поверхні, можуть допомогти передбачати сонячні спалахи.

 

Математики і астрофізики з Великобританії та Італії всебічно змоделювали появу скручених магнітних полів у сонячній атмосфері та перевірили свої моделі за допомогою спостережень. Це стало проривом для розуміння процесу, внаслідок якого відбуваються сонячні спалахи. Статтю науковців оприлюднив журнал Nature Communications.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ліндблад Бертіл (26.XI.1895 — 26.VI.1965)

 

Lindblad 

Шведський астроном Бертіл Ліндблад народився 26 листопада 1895 р. у м. Еребру. Закінчивши (1920) університет в Уппсалі, був на стажуванні (1920—1921) в США у Маунт-Вілсоновській, Гарвардській і Лікській обсерваторіях. Упродовж 1921—1927 рр. працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 р. — професор астрономії Шведської королівської академії наук і директор Стокгольмської обсерваторії, створеної під його керівництвом у 1927—1931 роках.

 

Галузь наукових інтересів Бертіла Ліндблада — будова і динаміка галактик і зоряних скупчень. Уперше (1926) сформулював концепцію обертання Галактики згідно з якою, всі тіла в ній належать до різних підсистем, що обертаються з різними швидкостями й по-різному сплюснуті. Оцінив період обертання і масу Галактики. Низку робіт присвятив вивченню спіральної структури і обертанню спіральних галактик. Виявив залежність величини поглинання в ультрафіолетовій частині спектру зір пізніх спектральних класів від їхньої світності й правильно визначив джерело поглинання. Розробив (1922) на основі цього відкриття метод визначення світності слабких холодних зір за спектрами з низькою дисперсією. Вивчав (1920) теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця. Уперше (1934) довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися й зростати шляхом акреції і що цей процес може відігравати велику роль в утворенні та еволюції зір.

 

У 1938—1939 і 1960—1961 роках президент Шведської королівської академії наук. Президент Міжнародного астрономічного союзу (1948—1952) і Міжнародної ради наукових союзів (1952—1955). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1448 Ліндбладія.

 

Бертіл Ліндблад помер 26 червня 1965 р. у м. Сальтшьобаден (Швеція).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1