Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міланкович Мілутин (28.V.1879 — 12.XII.1958)

 

Milankovych 

Сербський математик, астроном і геофізик Мілутин Міланкович народився 28 травня 1879 р. у м. Даль (нині Хорватія). Здобувши (1903) освіту у Вищій технічній школі (нині технічний університет Відня), працював інженером в Австрії. З 1909 р. — професор теоретичної і небесної механіки та теоретичної фізики в Белградському університеті. Протягом 1948—1951 рр. — директор Белградської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Мілутина Міланковича в астрономії — небесна механіка, фізика планетних атмосфер. Розробив окремі складні питання математичної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які відбуваються під впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі та проблеми льодовикових епох. Один із перших (1914—1916), хто вивчав клімат Марса й виконав розрахунки температури в його атмосфері та на поверхні. Вивчав питання реформи календаря, запропонував одне просте поліпшення григоріанського календаря.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1605 Міланкович.

 

Мілутин Міланкович помер 12 грудня 1958 р. у Белграді (Сербія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1