Мілн Артур Едвард

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Мілн Артур Едвард (4.II.1896 — 21.IX.1950)

Miln

Англійський астрофізик і математик Едвард Артур Мілн народився 4 лютого 1896 р. у м. Кінґстон-апон-Галл (графство Східний Йоркширський Райдінґ). Здобувши (1920) математичну освіту в Триніті-коледжі Кембриджського університету, протягом 1920—1924 рр. був заступником директора обсерваторії сонячної фізики цього університету, а також викладав у ньому астрофізику (у 1921—1925 роках) й (з 1924 р.) математику. Протягом 1925—1928 рр. — професор прикладної математики Манчестерського університету. З 1928 р. й до кінця життя — професор математики Оксфордського університету.

Галузь наукових інтересів Едварда Мілна — зоряні атмосфери, внутрішня будова зір, космологія. Суттєво розвинув (1921—1929) теорію переносу випромінювання в атмосферах зір. Розробив (1929—1935) математичний апарат й удосконалив теорію внутрішньої будови зір. Створив теоретичну модель Всесвіту, засновану на власній концепції «кінематичної теорії відносності», що є альтернативою загальній теорії відносності. Побудував (1925, 1926) теорію рівноваги хромосфери Сонця. Показав, що рівновага (за певних умов) може бути нестійкою — в такому випадку атоми спроможні покидати Сонця (цей механізм має важливе значення в сучасних теоріях зоряного вітру).

Президент Лондонського математичного товариства (1937—1939) і Лондонського королівського астрономічного товариства (1943—1945). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 11767 Мілн.

Едвард Артур Мілн помер 21 вересня 1950 р. в Дубліні (Ірландія).