Мілн Артур Едвард (4.II.1896 — 21.IX.1950)

Англійський астрофізик і математик Едвард Артур Мілн народився 4 лютого 1896 р. у м. Кінґстон-апон-Галл (графство Східний Йоркширський Райдінґ). Здобувши (1920) математичну освіту в Триніті-коледжі Кембриджського університету, протягом 1920—1924 рр. був заступником директора обсерваторії сонячної фізики цього університету, а також викладав у ньому астрофізику (у 1921—1925 роках) й (з 1924 р.) математику. Протягом 1925—1928 рр. — професор прикладної математики Манчестерського університету. З 1928 р. й до кінця життя — професор математики Оксфордського університету.

Галузь наукових інтересів Едварда Мілна — зоряні атмосфери, внутрішня будова зір, космологія. Суттєво розвинув (1921—1929) теорію переносу випромінювання в атмосферах зір. Розробив (1929—1935) математичний апарат й удосконалив теорію внутрішньої будови зір. Створив теоретичну модель Всесвіту, засновану на власній концепції «кінематичної теорії відносності», що є альтернативою загальній теорії відносності. Побудував (1925, 1926) теорію рівноваги хромосфери Сонця. Показав, що рівновага (за певних умов) може бути нестійкою — в такому випадку атоми спроможні покидати Сонця (цей механізм має важливе значення в сучасних теоріях зоряного вітру).

Президент Лондонського математичного товариства (1937—1939) і Лондонського королівського астрономічного товариства (1943—1945). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 11767 Мілн.

Едвард Артур Мілн помер 21 вересня 1950 р. в Дубліні (Ірландія).