Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міннарт Йозеф Ґіллес Марсел (12.II.1893 — 26.X.1970)

 

Minnart 

Бельгійський і нідерландський астроном Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт народився 12 лютого 1893 р. у м. Брюгге (Бельгія). Здобувши (1914) в Гентському університеті біологічну освіту, вивчав потім математику й фізику в Лейденському університеті. Протягом 1916—1918 рр. викладав фізику в Гентському університеті. У 1918 р. змушений був перейти в Утрехтський університет в Нідерландах, де зацікавився астрономією. З 1920 р. працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937—1963 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Сонненборґ). У 1942—1944 роках був в’язнем фашистського концтабору, де викладав фізику й астрономію іншим ув’язненим.

 

Галузь наукових інтересів Марсела Міннарта — Сонце. Видав (1940) фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектру для діапазону довжин хвиль 333,2 — 877,1 нанометрів (разом з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для діапазону 293,5 — 877,0 нанометрів (разом з Ш. Мур-Сіттерлі та Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зір за їхніми спектрами (цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів в атмосферах зір і деякі фізичні параметри атмосфер). Виконав кількісний аналіз неперервного спектру сонячної корони і спектру хромосферних спалахів.

 

Цікавився також бульбашками і музичною природою звуків, які створює проточна вода (у 1933 р. розв’язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді — резонанс Міннарта). Досліджував вплив атмосфери на світло і образи (написав на цю тему книжку «Світло і колір в природі», 1954). Автор відомих науково-популярних книжок з астрономії (зокрема «Практична астрономія», 1971) та фізичної метеорології.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1670 Міннарт.

 

Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт помер 26 жовтня 1970 р. у м. Утрехт (Нідерланди).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1