Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами

30 листопада 2024

 

Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.

Докладніше:

Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця

26 листопада 2024

 

Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Паркер Ньюмен Юджин (н. 10.VI.1927 р.)

 

Parker 

Американський астроном Юджин Ньюмен Паркер народився 10 червня 1927 р. у м. Гаутон (шт. Мічиган). Здобув (1948) вищу освіту в Мічиганському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті (1951). Протягом 1951—1955 рр. був викладачем в університеті штату Юта. З 1955 р. працював в Інституті імені Фермі Чиказького університету (з 1962 — професор фізики, до 1995 р. очолював кафедру астрономії та астрофізики університету).

 

Галузь наукових інтересів Юджина Паркера — фізика плазми. Одним з перших виконав дослідження з космічної магнітної гідродинаміки, передбачив основні властивості сонячного вітру (запровадив у 1958 р. термін «сонячний вітер »), описав магніто-гравітаційну («паркеровську») нестійкість в плазмі. Виконав піонерські роботи з вивчення властивостей сонячного вітру і його взаємодії з геомагнітним полем. Запропонував модель зовнішньої атмосфери Сонця з постійним витіканням речовини з корони і показав, що швидкість сонячного вітру зростає з віддаленням від Сонця. Проаналізував вплив корони, яка розширюється, на магнітне поле в околицях Сонця і з’ясував, що поле має бути спіральним внаслідок обертання Сонця. Висловив припущення (1987), що нагрів сонячної корони можуть спричиняти велика кількість малопотужних «наноспалахів», що відбуваються в атмосфері Сонця.

 

На честь науковця названо астероїд 11756 Джин Паркер.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1