Паркер Ньюмен Юджин

Останні новини

Це не супутник! Науковці сумніваються у виявленні першого екзосупутника

09 грудня 2023

Хоча каталог екзопланет містить понад 5000 відомих світів, відкриття екзосупутника — це зовсім інша історія.

У новому дослідженні дует вчених слідує за Обі-Ваном Кенобі із «Зоряні війни: Нова надія» щодо повідомлення про виявлення двох супутників, які обертаються навколо планет за межами Сонячної системи. Коротше кажучи, вони не впевнені, що перші в історії людства виявлення екзосупутника точні. Висновки з дослідження також показують: такі супутники загалом можуть проявляти себе лише в тому разі, якщо вони дуже великі.

Докладніше:

Землеподібні планети можуть утворюватися в незвичайних умовах

02 грудня 2023

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.

Докладніше:

Паркер Ньюмен Юджин (н. 10.VI.1927 р.)

Parker

Американський астроном Юджин Ньюмен Паркер народився 10 червня 1927 р. у м. Гаутон (шт. Мічиган). Здобув (1948) вищу освіту в Мічиганському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті (1951). Протягом 1951—1955 рр. був викладачем в університеті штату Юта. З 1955 р. працював в Інституті імені Фермі Чиказького університету (з 1962 — професор фізики, до 1995 р. очолював кафедру астрономії та астрофізики університету).

Галузь наукових інтересів Юджина Паркера — фізика плазми. Одним з перших виконав дослідження з космічної магнітної гідродинаміки, передбачив основні властивості сонячного вітру (запровадив у 1958 р. термін «сонячний вітер »), описав магніто-гравітаційну («паркеровську») нестійкість в плазмі. Виконав піонерські роботи з вивчення властивостей сонячного вітру і його взаємодії з геомагнітним полем. Запропонував модель зовнішньої атмосфери Сонця з постійним витіканням речовини з корони і показав, що швидкість сонячного вітру зростає з віддаленням від Сонця. Проаналізував вплив корони, яка розширюється, на магнітне поле в околицях Сонця і з’ясував, що поле має бути спіральним внаслідок обертання Сонця. Висловив припущення (1987), що нагрів сонячної корони можуть спричиняти велика кількість малопотужних «наноспалахів», що відбуваються в атмосфері Сонця.

На честь науковця названо астероїд 11756 Джин Паркер.