Петтіт Едісон

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Петтіт Едісон (22.IX.1889 — 6.V.1962)

Pettit

Американський астроном Едісон Петтіт народився 22 вересня 1889 р. у м. Перу (штат Небраска ). Здобувши (1911) вищу освіту в Нормальній школі, працював протягом 1911—1914 рр. викладачем у вищій школі в Міндені (Небраска). У 1914—1918 рр. працював у Вошбернському університеті (Топіка, штат Канзас) і виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, а також в Єркській обсерваторії. У 1918—1920 рр. — співробітник Єркської, а в 1920—1955 роках Маунт-Вілсонівської, обсерваторій.

Галузь наукових інтересів Едісона Петтіта — Сонце, планети і зорі (головно їх випромінювання). Розробив систему класифікації протуберанців за їхньою формою і типами активності. Сформулював закон, що описує рух протуберанців. Одним з перших застосував кінозйомку для вивчення протуберанців. Сконструював інтерференційний поляризаційний монохроматор для спостережень Сонця. Виконав (на початку 1920-х р.) піонерські дослідження із застосування вакуумної термопари в астрономії.

Виміряв (разом з С.Б. Ніколсоном) за допомогою термопари зорі всіх спектральних типів в різних довжинах хвиль (в інфрачервоному діапазоні також) і за цими даними визначив болометричні величини, температури і кутові розміри зір. Уперше (разом з С. Ніколсоном) виміряв поверхневі температури планет і Місяця й визначив швидкість охолодження поверхневого шару Місяця під час місячних затемнень, установив теплові властивості Місяця й отримав перші свідчення наявності шару пилу на його поверхні.

Виконавнизку візуальних, фотографічних і фотоелектричних спостережень Юпітера, Марса й подвійних зір. Відкрив Нову в сузір’ї Корми і протягом багатьох років вів спостереження за її блиском. У 1947—1954 рр. виконав фотоелектричні виміри блиску великоїкількості слабких галактик.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

Едісон Петтіт помер 6 травня 1962 р. e м. Тусон (штат Аризона).