Піз Ґледгейм Франсіс

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Піз Ґледгейм Франсіс (14.I.1881 — 7.II.1938)

Американський астроном Френсіс Ґледгейм Піз народився 14 січня 1881 р. в Кембриджі (шт. Массачусетс). Закінчивши (1901) Чиказький технологічний інститут, працював протягом 1901—1904 рр. оптиком і спостерігачем в Єркській обсерваторії. З 1904 р. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон.

Галузь наукових інтересів Френсіса Піза — астрономічне приладобудування, зорі, туманності. Разом з Джорджем Річі конструював усе устаткування для обсерваторії (особливо велика його роль у створенні 100-дюймового рефлектора, який довго був найбільшим у світі телескопом). Одним з перших (1916—1917) виміряв променеві швидкості слабких галактик і визначив обертання галактик з допомогою спектрографа. Тривалий час був асистентом А. Майкельсона. Виконав (1920) разом з ним перше пряме вимірювання діаметра зорі (Бетельгейзе) за допомогою 20-футового інтерферометра, встановленого на 100-дюймовому рефлекторі (продовжив ці дослідження на 50-футовому інтерферометрі — виміряв діаметри кількох яскравих зір). Готував обладнання (1924—1928, 1930) для експериментів А. Майкельсона з визначення швидкості світла. Уперше відкрив (1928) планетарну туманність у кулястому зоряному скупченні (пізніше її назвали Піз 1).

Повторив (1929) дослід Майкельсона—Морлі. Брав участь у розробці оптики та конструкції 5-метрового рефлектора для обсерваторії Маунт-Паломар. На честь науковця названо кратер на Місяці.

Френсіс Ґледгейм Піз помер 7 лютого 1938 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).